У четвер, 2 лютого 2023 року, в Синодальній залі Митрополичого дому – Резиденції Предстоятеля Православної Церкви при Михайлівському Золотоверхому кафедральному соборі, відбулося чергове засідання Священного Синоду Української Православної Церкви (Православної Церкви України). Серед вирішення інших питань воно затвердило порядок надання благословення парафіям та монастирям ПЦУ на використання новоюліанського календаря.
Proslav знайомить вас зі змістом постанови з цього приводу та розповідає що змінить його імовірне прийняття наприкінці травня 2023 року
Історична преамбула
Загальновідомою є проблема юліанського традиційного календаря, в якому відбувається накопичення невідповідності між астрономічним і календарним рівноденням. Нині це розходження складає 13 днів, а з плином часу складатиме місяці. Попри давню традицію використання Православною Церквою юліанського календаря, сам цей календар має світське походження, а накопичення в ньому розходження теоретично може привести до того, що святкування Різдва Христового і Богоявлення може зміститися на час приготування до Великого посту і навіть на сам піст, що є абсурдним.
У зв’язку з цим в Католицькій Церкві у XVI столітті відбулася реформа та було запроваджено новий, більш точний календар, названий григоріанським. Однак спосіб впровадження цього календаря, коли його прийняття чи неприйняття пов’язувалося з визнанням найвищого релігійного авторитету Римських пап, став однією з причин спротиву григоріанській календарній реформі.
Сто років тому, використовуючи напрацювання сербського астронома Мілутіна Міланковича з реформи та уточнення юліанського календаря, поступово в Православній Церкві став запроваджуватися оновлений календар, який виключає недолік юліанського календаря і є більш близьким до астрономічних даних, ніж григоріанський календар. Станом на цей час календарна традиція щодо відзначення нерухомих свят і днів пам’яті святих відрізняється, однак більшість Церков (Вселенський Патріархат, Олександрійський Патріархат, Антиохійський Патріархат, Румунський Патріархат, Болгарський Патріархат, Церква Кіпру, Церква Греції, Церква Албанії) використовують новоюліанський календар.
Чому це важливо нині?
На жаль протягом попереднього часу оновлення календарної традиції було дискредитоване її зовнішнім нав’язуванням, примусом до відмови від православної та національної ідентичності. Спротив календарній реформі у межах колишнього СРСР був також частиною опору тоталітарній більшовицькій політиці.
У нових реаліях незалежності України та буття автокефальної Помісної Православної Церкви України загрози та ризики для православної і національної ідентичності, пов’язані у минулому з календарними реформами, нівелюються. Поступово в церковному середовищі та загалом в суспільстві зростає запит на проведення календарної реформи і узгодження календарної традиції ПЦУ з традицією, прийнятою більшістю Помісних Православних Церков.
Водночас досвід впровадження календарних реформ у минулому свідчить, що поспішність впровадження, відсутність широкого усвідомлення потреби та значення реформи, фактор її адміністративного проголошення згори без рецепції повнотою Помісної Церкви несуть ризик утворення розколу (схизми).
Що наразі ухвалило засідання Священного Синоду ПЦУ?
Беручи до уваги всі ці міркування, а також численні запити від парафій, монастирів, мирян, духовенства та архієреїв щодо можливості використання у практиці служіння новоюліанського календаря за зразком більшості Помісних Православних Церков, Священний Синод Української Православної Церкви (Православної Церкви України) постановляє за прикладом низки Помісних Православних Церков, які з огляду на пастирську доцільність дозволяють окремим парафіям та монастирям дотримуватися іншого календарного стилю, ніж прийнятий загалом у Помісній Церкві, дозволити парафіям (релігійним громадам) та монастирям, які належать до Православної Церкви України, за рішенням їхніх парафіяльних зборів (духовних соборів монастирів) через єпархіального архієрея звертатися до Священного Синоду про благословення на використання у практиці служіння новоюліанського календаря.
Повідомляється, що рішення про подання такого прохання має бути підтримане не менше, ніж двома третинами членів відповідної громади та належним чином документально оформлене.
Отримання відповідного благословення є винятком, який здійснюється за ікономією, а тому Священний Синод рекомендує громадам і монастирям без реальної пастирської доцільності не поспішати з поданням прохань, очікуючи загальноцерковного рішення. Питання про загальну календарну реформу буде розглянуте черговим Архієрейським Собором.
Після отримання синодального благословення парафія (монастир) мають право перейти на використання новоюліанського календаря через два тижні або пізніше, за рішенням настоятеля, після широкого оголошення про це.
Як відзначатимуться свята за новим календарем?
Громади, які використовують новоюліанський календар, для обчислення нерухомих свят і днів пам’яті святих мають користуватися офіційним Православним церковним календарем ПЦУ, відзначаючи їх за новим стилем у дати, які вказані в графі старого стилю.
Наприклад, Благовіщення Пресвятої Богородиці, яке вказане в календарі за новим стилем 7 квітня, а за старим стилем 25 березня – відзначається 25 березня. Раніше наш сайт писав про те, як українці відзначатимуть релігійні свята після переходу українських церков на новоюліанський календар: усі деталі та нові дати.
Прикінцево
Священний Синод закликає повноту Православної Церкви України з розумінням, відповідальністю, братньою християнською любов’ю та терпінням поставитися до календарного питання, зберігати єдність Церкви та протистояти спробам навколо календарного питання розпалювати ворожнечу і провокувати розділення.
Було вирішено скликати 24 травня 2023 р. чергове засідання Архієрейського Собору, одним з питань порядку денного якого є обговорення календарної реформи.