Для однієї школи звичайна шкільна їдальня – це місце, куди можна забігти привітатися з кухарем, як зі старим знайомим. У Бориспільському академічному ліцеї імені Анатолія Федорчука таким людиною стала шеф-кухар Людмила Ковальчук, яка вже шість років намагається не просто нагодувати дітей, а зробити так, щоб їм справді хотілося їсти корисну їжу. Про це повідомляє КОВА, передає Proslav.
Людмила Ковальчук прийшла працювати до ліцею шість років тому, залишивши сферу громадського харчування. За її словами, вона завжди легко знаходила спільну мову з дітьми, тож робота у школі виявилася їй близькою.
Шеф-кухар знає все: від особливостей приготування страв до вподобань своїх маленьких гостей. А їхні смаки, зізнається, часом дуже прості.
«Найбільше дітки люблять котлетку. Готові їсти її кожен день. А ще картопельку, запечену та тушковану з курочкою», – розповідає шеф-кухар.
Водночас Людмила Ковальчук наголошує: до кориснішого та збалансованого меню дітям інколи потрібно звикнути. Тому для кухарів важливо не просто приготувати страву за рецептурою, а зробити так, щоб учні захотіли її скуштувати.
Нове обладнання замість годин біля плити
За шість років роботи у ліцеї Людмила Миколаївна стала свідком масштабних змін на шкільній кухні. Вони відбулися в межах реформи шкільного харчування, започаткованої за ініціативи першої леді України Олени Зеленської.
Для кухарів закупили нове обладнання, посуд та необхідний інвентар. Значну частину страв тепер готують у пароконвектоматі. Якщо раніше на окремі процеси доводилося витрачати значно більше часу, сьогодні багато з них стали швидшими, а сама робота кухарів – зручнішою.
Директорка ліцею Оксана Пономарьова добре знає, скільки сил Людмила Ковальчук вкладає в те, щоб харчоблок працював злагоджено.
«Якби не моя Люда, у нас би так все налаштовано чітко не було», – говорить директорка.
Головний показник – довіра дітей
Є ще один результат роботи шеф-кухаря, який не виміряти жодними цифрами, – це ставлення самих дітей. Ліцеїсти добре знають Людмилу Миколаївну, можуть зайти на кухню, привітатися, перекинутися кількома словами. Для них вона давно стала людиною, яка зустрічає їх щодня і вже є частиною шкільного життя.
Нові рецепти, сучасне обладнання та оновлені кухні – лише окремі елементи реформи шкільного харчування. Її справжня сила – це передусім люди, які щодня втілюють ці зміни в життя.
