Після обмеження діяльності УПЦ у багатьох громадах, зокрема Переяславській, деякі священнослужителі, зокрема настоятель Михайлівського храму архімандрит Антоній (Пономаренко) благочинний першого Переяслав-Хмельницького церковного округу архімандрит Ніл (Семенець) з Троїцької церкви, вирішили продовжувати звершувати обряди будь-яким способом і, де-факто, будь-де навіть без офіційних дозволів та відповідної підготовки приміщень. Але те, що робиться під приводом «збереження духовного життя парафії», порушує як норми права, так і елементарні правила безпеки, інформує Proslav.
Архімандрити УПЦ Ніл та Антоній допомагають Переяславу не відставати від загальнонаціональної тенденції
Про випадки, коли священнослужителі Української Православної Церкви (УПЦ) проводять богослужіння, хрещення чи інші обряди у приміщеннях, які зовсім не пристосовані для цього (у приватних будинках, гаражах, підвалах, іноді навіть у комерційних приміщеннях) долинають з усіх куточків України. Є чим «похвалитися» і Переяславу:
- Ще у березні 2024 року, та й далеко не вперше, ми розповідали вам про те, що попри рішення і постанову двох судів Архімандрит Антоній та УПЦ МП досі не покинули Михайлівську церкву. За цей рік мало що змінилося – під час крайнього засідання, 10 квітня 2024 року, касаційну скаргу Релігійної громади суд залишив без задоволення, а служби тривають і, серед інших, гуртують і тих прихожан, які ходили до Свято-Успенського собору до його переходу до лона ПЦУ.
- У свою чергу благочинний першого Переяслав-Хмельницького церковного округу архімандрит Ніл (Семенець) з Троїцької церкви, після того як переяславці ще у червні 2022 року ухвалили рішення щодо переходу Свято-Троїцької церкви до ПЦУ, й надалі, за свідченнями очевидців, проводить свої богослужіння у прилеглому до Свято-Троїцької церкви будинку. Як стверджують старожили, на початку 2000-х років його надали Нілу нібито для розбудови школи для дітей-сиріт. Проте, чомусь, там вже багато років живе сам Ніл, а відколи у нього забрали храм ще й звершує різного роду служби у гаражному приміщенні цього дому.
На перший погляд, така практика може здаватися безпечною та безневинною, але насправді вона несе чимало ризиків і суперечить чинному законодавству:
- Пожежна та технічна небезпека. Будівлі, що не призначені для богослужінь, не мають відповідних систем пожежогасіння, аварійних виходів та вентиляції. Велике скупчення людей у таких умовах створює загрозу для життя.
- Санітарні ризики. У непридатних приміщеннях часто немає умов для дотримання гігієни, що особливо небезпечно під час обрядів хрещення чи поминальних трапез.
- Правові порушення. Закон «Про свободу совісті та релігійні організації» передбачає, що культові обряди повинні проводитися у місцях, погоджених із громадами та відповідними органами. Проведення богослужінь у непристосованих будівлях може кваліфікуватися як порушення правил пожежної безпеки, санітарних норм та громадського порядку.
Держава не втручається в релігійну діяльність, проте наприкінці літа Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕЕС) подала позов до Вищого адміністративного суду про припинення діяльності Київської митрополії Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП), що визнана афілійованою з Російською православною церквою (РПЦ). Врешті, в будь-якому випадку, держава має обов’язок гарантувати безпеку громадян. Тому будь-які масові заходи, зокрема й релігійні, повинні проходити в приміщеннях, що відповідають нормам безпеки. Порушення цих вимог може призвести до адміністративної або навіть кримінальної відповідальності у випадку надзвичайних ситуацій.
Свобода віросповідання не означає відсутності правил. Проведення богослужінь у підвалах, квартирах чи складських приміщеннях – це не лише порушення закону, а й пряма загроза життю людей. Священнослужителі мають дбати не лише про духовний стан вірян, а й про їхню безпеку, а тому повинні відмовитися від практики «таємних богослужінь» у непридатних місцях.
Нагадаємо, правоохоронці і представники війська серед тих, хто позитивно характеризує Олексія Лукашевича, якого підозрюють у хабарництві – перебіг справи