У Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника Переяслава, як осередку збереження культурної спадщини Київщини, вперше відбулася спільна культурно-мистецька акція музейників та Київського обласного центру народної творчості та культурно-освітньої роботи під назвою «ФолькКрай» й етнографічний захід «Толока», де волонтери і всі бажаючі мали змогу долучитися до відродження давнього українського звичаю – спорудження будинку з глини. Як це було бачив Proslav.
У цей день до присутніх звернулися директорка Київського обласного центру народної творчості та культурно-освітньої роботи Олена Завальська, директор Національного історико-етнографічного заповідника Переяслава Олексій Лукашевич, заступниця голови Переяславської громада Оксана Степаненко та начальник відділу культури і туризму Переяславської міської ради Валентин Шуткевич. Подякувавши захисникам за можливість проведення такого заходу, сказавши вагомі слова про важливість пісенної спадщини нашого народу, усі присутні спільно виконали Національний Гімн України. Потім хвилиною мовчання вшанували полеглих українських воїнів.
На сцені виступали найкращі фольклорні колективи Київщини, які дбайливо зберігають давні співочки традиції регіону і передають наш пісенний фольклор наступним поколінням. Кожен з них дивував по своєму, приміром Народний аматорський колектив української пісні «Вербиченька» з Пристрім виконав українські народні пісні «Чорна хмара» та «В коморі мука, а в річці вода»; Вокальний аматорський колектив «Мамина пісня» з Полог Вергунів – «Славний вечір, дівич-вечір» й «Думайте дружечки, гадайте».
Серед розмаїття двох десятків колективів був і такий, що включений до культурної спадщини «ЮНЕСКО» – це народний фольклорний колектив «Червона калина» з села Лука Білогородської громади. Він виконав українські народні пісні «А в городі криниця безодна» та «Стоїть гора високая».
Не відставали і гості – народний аматорський фольклорно-етнографічний ансамбль «Берегиня» з Яготинщини подарував слухачам українські народні пісні «Ой у полі озеречко» та «Ой журавко, журавко», а Фольклорний ансамбль «Джерело» з Великодимерської ОТГ – «Ой там у садочку» та «Ой дубе, ти дубе». Також своїми колективами були представлені Білогородська, Зазимська, Згурівська, Боярська, Бородянська, Білоцерківська, Баришівська, Вишневська, Макарівська, Бучанська та інші громади Київщини.
Кожна виконувала народну пісню маловідому пересічним слухачам, кожна вражала вокальною майстерністю, колоритом автентичних вбрань та «родзинками» які робили виступ кожного колективу неподібним до іншого. Завершував програму, яку прикрашав неймовірний конферанс керівниці народного театру Переяславського центру культури і мистецтв Людмили Леляк, народний аматорський ансамбль української пісні «Веселка» з Переяславського клубу мікрорайону «Борисівка». Співали народні пісні «Не сіяла, не орала» й «Ой з-за гори та ще й за Лиману» (або «Пісні про Нечая»).
Поки на ринковій площі панувало пісенне мистецтво, у дворі заможного селянина-промисловця, що на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини стало місце рукотворному диву. Усі охочі, зокрема й військові – захисники України, виготовляли «грубку», готували глиняний заміс; виготовляли «вальки» й безпосередньо «валькували» та мазали стіни повітки. Роботи тут вистачало усім, задоволення від процесу – поготів.
У кулуарах акції її учасники зізнаються, – в час війни з російським агресором ще більше відчувається і розуміється важливість збереження нашого культурного надбання й усього того, що визначає нашу національну ідентичність і є стержнем життєплину української нації. Мова, пісня та традиція теж є зброєю.
