У ПЦУ пояснили різницю між новоюліанським та юліанським календарем. Кажуть, проблема юліанського («старого») календаря полягає в тому, що він був запроваджений з 1 січня 45 року до Різдва Христового Юлієм Цезарем кожні 128 років в ньому відбувається накопичення розбіжності в одну добу між астрономічним (сонячним) і календарним (вирахуваним за формулою) рівноденням. На сьогодні розходження між реальним (астрономічним) рівноденням та датою 21 березня, на яку мало би припадати рівнодення, складає вже 13 днів. Про йдеться на сторінці ПЦУ у Facebook.
Чому це проблема?
Багатоденне розходження між реальними астрономічними подіями та календарними датами призводить до того, що святкування всіх неперехідних свят церковного року поступово зсуваються вперед, так що з плином часу, наприклад, свято Різдва Христового буде припадати на час приготування до Великого посту і навіть на сам піст, що є абсурдним.
Яка альтернатива?
У 1582 році на зміну юліанському календарю Римським папою Григорієм XIII було запроваджено астрономічно більш сучасний календар, названий григоріанським. У зв’язку з цим Католицька Церква і низка країн Європи у XVI столітті перейшла на цей оновлений календар. Однак спосіб впровадження цього календаря, коли його прийняття чи неприйняття пов’язувалося з визнанням найвищого релігійного авторитету Римських пап, став однією з причин спротиву григоріанській календарній реформі серед православних і протестантів. Тому східні Православні Церкви і надалі послуговувалися традиційним, юліанським календарем.
Але необхідно було виправляти календарну неточність, що була накопичена впродовж століть, тож у 1923 році на Синаксі представників Православних Церков в Константинополі під головуванням Вселенського Патріарха Мелетія IV було схвалено оновлений, так званий новоюліанський календар, який був створений завдяки праці сербського астронома Мілутіна Міланковича. Цей календар позбавлений недоліку юліанського календаря і є суттєво точнішим (більше наближеним до астрономічних подій), ніж григоріанський.
Яка різниця?
Новоюліанський календар – це вдосконалена форма юліанського календаря, де «пропускається» 7 діб на 900 років (тоді як у григоріанському – 3 доби на 400 років). У період від 1 березня 1600 року до 28 лютого 2800 року новоюліанський календар повністю збігається з григоріанським.
Хто вже користується цим календарем?
Станом на сьогодні більшість Православних Церков (Вселенський Патріархат, Олександрійський Патріархат, Антиохійський Патріархат, Румунська Церква, Болгарська Церква, Церква Кіпру, Церква Греції, Церква Албанії, Церква Чеських земель і Словаччини) використовують новоюліанський календар. Подекуди в межах одної Помісної Церкви є припустимим співіснування різних календарних традицій. Так, монастирі Святої Гори Афон, які канонічно підпорядковані Вселенському Патріархату, продовжують дотримуватися юліанського календаря. Однак метохи (подвір’я) афонських монастирів, які існують в континентальній Греції, використовують новоюліанський календар.
Чому календарем досі не користуються в Україні?
Протягом попереднього часу оновлення календарної традиції в Україні було дискредитоване спробами її зовнішнього нав’язування. Відтак спротив календарній реформі у межах колишнього СРСР був також частиною опору тоталітарній більшовицькій політиці. Але нині фактори з минулого, які стояли на перешкоді календарних змін, втрачають свою актуальність. Прагнення утвердження своєї, української, духовної ідентичності, поновлення історичного спілкування з іншими помісними Церквами-Сестрами, захист від агресії «русского міра», вимагають від нас назрілого рішення – долучитися до більшості Помісних Православних Церков, запровадивши у вжиток новоюліанський календар – як більш точний астрономічно та церковно прийнятий, зі збереженням традиційної пасхалії.
Що практично змінює календар?
Що означає зі збереженням традиційної пасхалії? Тобто, збережеться усталена до цього часу практика календарно-астрономічних правил для обрахунку дати Великодня і залежних від неї рухомих свят (наприклад, Вознесіння Христового або П’ятидесятниці). Водночас зміняться дати святкувань нерухомих свят (Різдво, Стрітення, Покрова Пресвятої Богородиці та інші) – на 13 днів назад.
Отже, коли відповідне рішення Архієрейського Собору про календарну реформу буде затверджене Помісним Собором, що скликається у липні, то Українська Православна Церква нарешті виправить календарні неточності і відзначатиме церковні свята разом з більшістю інших Помісних Православних Церков світу. Водночас ті громади, які надалі схочуть дотримуватися старого календаря, можуть це зробити, з дотриманням визначеної соборно процедури – після рішення кваліфікованої більшості складу громади.
Нагадаємо, що з 1 вересня Православна церква України перейде на новий календар відзначення церковних свят. Таке рішення ухвалили на архиєрейському соборі ПЦУ в Києві. Тепер слово за Помісним собором, який скличуть у липні.
