26 травня Університет Григорія Сковороди в Переяславі приймав особливого гостя – третього Президента України (2005–2010 рр.) Віктора Ющенка. Подія, що пройшла під символічною назвою «Розмова поколінь», стала завершальною в серії зустрічей в межах ініціативи «Open University», передає журналіст Proslav з місця події.
Зважаючи на безпекові міркування, організатори не анонсували зустріч публічно, однак це не завадило їм зібрати повну залу охочих послухати лекцію та задати питання Віктору Андрійовичу: студенти різних спеціальностей, викладачі, науковці, ліцеїсти та містяни прийшли, аби почути думки людини, яка залишила значний слід у новітній історії незалежної України.
Перебування Віктора Андрійовича у Переяславі почалося з важливої миті – спільно з керівництвом університету й гостями закладу він вшанував пам’ять тих, кого вже немає поруч: викладачів, які відійшли у вічність, студентів та працівників університету, які загинули на війні.
Відкриваючи безпосередню зустріч, ректор УГСП Віталій Коцур підкреслив важливість приїзду Ющенка саме у воєнний час:
«Колектив нашого університету з великою повагою ставиться до Вас, Вікторе Андрійовичу, і цінує Ваш внесок у розвиток національної пам’яті та культури. Ви дбаєте про нашу державу. Прийміть від нас університетську нагороду – «Орден Володимира Мономаха».
Ющенко у Переяславі дві години спілкувався з молоддю
Сама ж «Розмова поколінь» перетворилася на глибоку і пристрасну двогодинну лекцію, під час якої Віктор Ющенко говорив не лише про історичні паралелі, а й про національні уроки та виклики сучасності.
«Я тішусь тим, що я серед вас і знаходжусь на такій святій, такій вузловій для нашої національної пам’яті, землі. Дорога молодь – у вас все попереду, і ви маєте ті можливості, яких не мало моє покоління. Бо ми дограємо, а може ви й дограли другий тайм – а у вас все попереду. Найбільше б хотілося через систему освіти і спілкування передати вам те, що, можливо, на нашу думку, вам найбільше знадобиться в житті. Аби ви по ньому не блукали, і яким би довгим те життя не було – це, всього-на-всього, мить. І втратити на великі пошуки своєї стежки багато часу – це значить у попередні роки бути невизначеним. Господь вас зробив здібними, і мета моєї розмови полягає в тому аби ми, як спільнота, потурбувалися про те щоб наше суспільство було доброчинне у можливостях розквіту кожного національного покоління, і не дали вам пропустити той багаж, який ви повинні взяти в дорогу», – звернувся Ющенко до молоді.
Трагізм ХХ століття для українців
Надалі колишній Президент акцентував на трагізмі ХХ століття для українців, згадавши Карпатську Україну, державу Бандери та мільйонні втрати від голодоморів і воєн.
«Як вижити тоді, коли цифра наших жертв потребує дванадцяти нулів?» – риторично запитував в аудиторії третій Президент.
Національний дух, ідентичність та опір росії
Особливу увагу Віктор Ющенко приділив темі національного духу, ідентичності та опору сучасній росії:
«Виграє нація та, яка найкраще сформулювала естафету поколінь. Яка, як на будові, передає цеглину від покоління до покоління аби виник храм. Мова про націю яка живе в гармонії, і я мільйон разів підкреслю вам слово «нація», адже народ це статистична множина. Росіян ніколи не назвеш нацією, бо немає нічого спільного між татарами, дагестанцями і московитами. Їх нічого не об’єднує, крім тюрми».
Сучасні реалії російсько-української війни
Не обійшлося і без обговорення політичної ситуації та реалій російсько-української війни:
«Що таке контур нашої перемоги? Це дійти до хутора Михайлівського? І все так залишити? Я не думаю, що це дефініція до якої ми повинні прагнути. Це не так, бо це не повна формула. Можливо, це половина нашої перемоги. Бо якщо ми залишимо в існуванні путінський режим таким як він є, а він інакшим не буде, то це не є наша перемога. Я не уявляю, як віддати хай навіть 10 сантиметрів квадратних нашої території. Ким треба бути, аби сісти за стіл з путіним, який рушником витирає руки від крові і каже «давайте щось підписувати». Хто сяде за такий стіл? Який військовий чи українець дозволить це комусь зробити? Хто далі піде по формулі Трампа яка, сама по собі, є нісенітницею? Зараз така велика держава як США не «в матеріалі», не дивиться глибоко. Які 5 областей? Кому їх лишати? Лишіть тоді їм Аляску свою. Будь хто на Заході був би готовий віддати свою землю комусь у ХХІ столітті? Це не можливо», – розмірковував Віктор Андрійович та підвів до того, що найбільшим ресурсом нашої перемоги є ми самі.
Мовна політика та національна культура
Промовець також висловився щодо мовної політики, національної культури й необхідності повертати забрані українські імена:
«За національні ознаки треба боротися як за святість. А ще маємо працювати над тим, аби імена, які в нас забрали росіяни, працювали на Україну – Петро Чайковський, Юхим Ріпа, Антон Чехов, Архип Куїнджі, Іван Айвазовський, Микола Гоголь. За кожного велета нам треба боротися, починаючи із засвоєння хрестоматії та його роботи і закінчуючи академічною стороною. Треба боротися за наші постаменти, попри складність утверджувати велич нації. І зовсім не важливо хто де жив».
Враження Віктора Ющенка про відвідини Переяслава
Рефлексуючи про зустріч у соцмережах Віктор Андрійович написав наступне:
«Хочу особливо наголосити: найбільший скарб і ресурс нашої перемоги – це ми з вами! Це кожен, хто не мовчить, хто працює, хто вірить. Молода людина є цікавою та справжньою тоді, коли вона вільна, і саме тоді вона може надихати інших, творити країну.
Переможе та нація, яка зможе об’єднати покоління в одне ціле, в один потужний кулак, де кожному є чому вчитися один в одного. Повірте, у нас ніколи не було такого відважного, такого згуртованого та рішучого покоління, як зараз! Тому перемога – за нами, і ніяк інакше!
Я хочу побажати нашій молоді, щоб ви були не просто свідками змін, а їхніми творцями! Будьте окриленими, нехай у вас живе національний дух, і ніколи не будьте байдужими. Бо справжній громадянин – це той, хто не проходить повз. Дякую вам за теплий прийом і за віру. Разом – ми незламні!»
Незабаром на youtube-каналі університету має з’явитися її повна відеоверсія, з якою можна буде дізнатися про те що Ющенко дивиться у YouTube, який досвід попередніх поколінь не рекомендує черпати, ким з історичних постатей захоплюється найбільше чи хто має увійти до нашого пантеону національної пам’яті, де він має бути і чому цей проєкт не було втілено за президентської каденції гостя міста та університету.
Нагадаємо, нещодавно у Переяславі відбулася зустріч із Богданом «Тавром» Кротевичем