Сьогодні, 19 серпня, у Переяславі презентували брошуру «Афоризми Григорія Сковороди» та новий наклад путівника по меморіальному музею Г.С. Сковороди у Переяславі. Це нові видання від НІЕЗ «Переяслав» видані за підтримки та фінансування борця за незалежність України у XX сторіччі, українського політика, народного депутата Верховної Ради України кількох скликань Івана Зайця (нещодавно ми писали про інтерв’ю. яке відомий політик дав журналісту ProSlav – прим.авт.). Поза ініціатором видання на його презентації були присутні керівники НІЕЗ «Переяслав» та Університету Григорія Сковороди в Переяславі, широкий загал науковців та читачів, поціновувачі сковородинівської спадщини нашого краю.
У виданні упорядниками на основі аналізу двотомника творів Григорія Сковороди, виданого у 2005 році Інститутом літератури імені Т.Г. Шевченка, Національної академії наук України, зібрано понад 200 афоризмів мандрівного філософа, які тематично розподілені на 8 груп: про людину, про віру і Бога, про мудрість, про істину, про любов, про щастя, про дружбу та співпрацю. Воно розраховане на широке коло читачів.
Музейники розповідають, що з Іваном Олександровичем колектив НІЕЗ «Переяслав» познайомився напередодні Великодня під час чергової висадки дубової алеї у одному зі сковородинівських місць – селі Коврай на Черкащині, де певний час Савич працював домашнім вчителем. Згодом Заєць завітав у переяславський музей Сковороди, де з ним «поділилися болем» за те, що війна перекреслила плани щодо фінансування видань певних сковородинівських видань. Відомий політик виявив бажання профінансувати не лише брошуру, а й перевидання буклету музею, перший тираж якого, за багато років, розібрали численні відвідувачі. За попередніми підрахунками, кожне нове видання отримало близько тисячі примірників.
«Коли ми складали план святкування 300-річчя Сковороди і планували те, що маємо зробити у цей рік, то мова йшла про солідне й доступне видання байок Савича. Афоризми, які ми видали, не просто з інтернету, а опрацьовували за першоджерелами, перевиданнями творів. Ми виділили з усіх праць і листів Сковороди друзям квінтесенцію його мудрості і творчості, яку категоризовано і вона може бути дороговказом у житті, спонукає читача тверезо подивитися на світ. Спонукає думати серцем, вчить справедливості і доброті» – розповідає завідувачка науково-дослідного відділу меморіального музею Г.С. Сковороди у Переяславі Тетяна Радіоненко.
«Ми живемо в часі, коли розкодовуємо свою історію і своє письмо, свою національну культурну матрицю. Ми маємо розуміти масштаб тієї роботи, який нам потрібно здійснити не лише аби повернути своє автентичне, а й донести цю автентику до людей, донести національні сенси та ідеї. Російська імперія так «загорнула» наших інтелектуалів і все наше, що, подекуди, ми навіть не розуміємо, якими ми скарбами володіємо. Нам подавали наше велике як щось таке простакувате. Настав час розбурювати джерела нашої національної ідентичності, творити автентичну культурну матрицю, пізнавати себе глибше і активніше. Війна – це найбільше випробування, яке тільки можна було придумати. Але, водночас, це й нагода вдосконалитись, стати кращими. Нам слід нею скористатися. Не слід чекати закінчення війни, слід вже сьогодні рости над собою і змінювати лінію свого поводження, заглюблюватися у середовище нашого патріотизму. Я відношу Сковороду до наших іконостасних постатей, яких нам треба пізнати, збудити інтерес до їх праць. У цій праці ми навмисне дали менше тексту, але сконцентрували великі сенси, які можна «розкручувати». Я побачив у цьому виданні великий технологічний крок – познайомити широкого читача із квінтесенцією творчості Савича. Той, хто прочитає цю брошурку, згодом захоче прочитати і самі твори. Нам треба й надалі окреслювати свій духовний простір» – зазначив у вступному слові Іван Заєць, пояснивши значення цієї брошури.
«Університет Григорія Сковороди має великий досвід співпраці з НІЕЗ «Переяслав», з музеєм Сковороди – він вимірюється роками. Як ви знаєте, до 300-річчя Савича у нас заплановано дуже багато заходів, які ми втілюємо ще від кінця минулого року. Нині маємо ще один результат нашої багаторічної спільної творчої, наукової діяльності. Поза цим ми маємо серйозні здобутки як в музеї, так і в університеті. Зранку розмовляв з ректором Харківського університету Сковороди. Ви знаєте, що нині там тяжка ситуація, велика кількість часу і коштів піде на відновлення втраченої спадщини. Ворог прицільно б’є і, зокрема, як ми бачимо, намагається знищити артефакти сковородинівської історії. У цей складний час ми маємо докладати зусиль аби максимально зберегти та примножити її. І, як би складно не було, маємо гідно відзначити 300-річчя Григорія Сковороди. Збірка, яку ми сьогодні презентуємо, доєднається до нашої колекції. Приємно, що мали можливість її зробити» – говорить ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур.
«Війна внесла свої серйозні корективи у наші плани щодо відзначення ювілею Савича. Попри це ми декларуємо, що ми маємо розвинутий центр сковородинознавства – наш меморіальний музей. Ці стіни наразі стали основним центром дослідження і пам’яті Сковороди. Напередодні 300-річчя від його дня народження до нас прикуто дуже багато уваги, тому ми не можемо і не повинні нівелювати цієї дати і постаті. Працівники Заповідника працюють над тим, аби, не дивлячись на ніякі перепони, популяризувати творчість великого любомудра. І хай це й не якась монументальна праця, але вона, як і Сковорода – проста. Не треба тирад і тисячі сторінок – цей невеличкий формат розрахований на широкого споживача і є доступним для людей. З дня на день світ побачить і інформаційний проспект про сковородинівські місця в Україні – от-от чекаємо його з типографії. Сковородинівський марафон триває, а Переяслав є місцем духовної сили і прикладом того, як потрібно працювати. Як би це пафосно не звучало» – додає генеральний директор НІЕЗ «Переяслав» Олексій Лукашевич.
У ході презентації піснею «Ой ти пташко жовтобока» із творчої спадщини Сковороди учасників зібрання потішила переяславська виконавиця Аліна Брик.
Вітаємо появу такого потрібного і важливого видання, яке змістовно наближає нас до відзначення 300-ліття від дня народження видатного філософа. Хочеться, аби війна більше не руйнувала жодних планів щодо його відзначення. Не маємо оминути цієї важливої дати.