Трапляються прикрі ситуації: керівництво в присутності колег звинувачує Вас у некомпетентності, підвищує голос або вживає брутальні вислови. Або ж у дворі будинку сусіди розповсюджують плітки про Ваше особисте життя, а знайомі дозволяють собі іронічні зауваження щодо Вашої родини чи добробуту.
Після такого на роботу ходити стає важче, спілкування з оточенням приносить лише страждання, а всередині назріває питання: «Звільнитися? Терпіти? Чи все ж таки боротися?». Відповідь однозначна – боротися, щоб захистити власну гідність!
Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності (ст.ст. 3, 28). Що це означає? Якщо трапляються ситуації, які Вам неприйнятні, Ви маєте право на власний захист відповідно до норм чинного законодавства, розповідає Proslav.info.
Що таке мобінг та як він проявляється в колективі
Найчастіше приниження стається саме в трудовому колективі. Для цього явища існує юридичний термін – мобінг. Згідно зі статтею 2-2 Кодексу Законів про працю.
Мобінг (цькування) – систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.
Формами психологічного та економічного тиску, зокрема, є:
- створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);
- безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі і наради, в яких працівник, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця);
- нерівність можливостей для навчання та кар’єрного росту;
- нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;
- безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);
- необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.
- Вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов’язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням).
Як діяти, якщо вас цькують: покрокова інструкція
Якщо Ви стали жертвою глузування, цькування, не мовчіть. Ваші дії мають бути системними:
- Скарга до Держпраці. Ви можете звернутися із заявою до Державної служби України з питань праці за місцем проживання для перевірки фактів.
- Ви можете звернутися до суду. Ви маєте право подати позов про захист честі, гідності та ділової репутації.
Захист від наклепу поза роботою: сусіди та соцмережі
Поза роботою нас також можуть очікувати наклепи та образи. У таких випадках захист здійснюється через Цивільний кодекс України.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Як вбачається зі змісту ч.ч. 1-2 ст. 299 ЦК України, фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
Тож, якщо сусід розклеїв оголошення з наклепом, або розповсюджуються чутки або знайомий написав образливий пост у соцмережах – це прямий привід для звернення до місцевого суду.
Ви можете подати позов до місцевого суду про захист Вашої честі та приниження гідності.
Кейс із практики: де межа між критикою та наклепом?
Ми часто чуємо: «Я маю право на свою думку!». Але чи дає свобода слова право на безкарне приниження? Але межа між критикою та наклепом існує, і вона цілком конкретна. Розповідаємо історію Олени Н. (ім’я змінено), яка наважилася на захист честі та гідності після публічного цькування.
Все розпочалося зі звичайного робочого чату в одному з комунальних підприємств міста. Керівник відділу, незадоволений принциповістю підлеглої, вирішив «перевиховати» її публічно. У загальну групу, де перебувало понад 50 співробітників, полетіли звинувачення: «Олена систематично привласнює кошти на закупівлі, підробляє підписи та вступає у змови з постачальниками». Окрім того, почав висміювати її особисте життя.
Для Олени це стало шоком. Замість того, щоб плакати вдома чи мовчки звільнитися, вона звернулася до юриста. Почався довгий процес, де ключовим питанням стало: чи є ці слова просто «емоційною критикою» шефа, чи це прямий наклеп?
Позиція суду: факти проти емоцій
Відповідач у суді (підприємство) і директор зокрема намагався виправдатися, мовляв, це було його «оціночне судження» і він просто «так бачить» ситуацію. Проте суд, вивчивши матеріали справи та результати лінгвістичної експертизи, розставив крапки над «і». У рішенні суду, зазначено:
«…За вказаних обставин, суд вважає, що спірна інформація містить саме недостовірні дані відносно позивача, а не оціночні судження. Вона не містить алегорій, сатири, гіпербол тощо, які могли б свідчити про суб’єктивний характер висловлювання». Таким чином, суд зобов’язав керівника: офіційно спростувати інформацію у тому ж чаті, де вона була поширена. Сплатити моральну шкоду у значній сумі та відшкодувати витрати на послуги адвоката та експертизу.
Порада: Тому, коли Ви будете писати позовну заяву Ви можете вказати не лише обставини справи, але й детально описати усі ці слова, які почули від скаржника.
Які докази необхідно підготувати для суду?
- Письмові докази: копії наказів, доповідних, заяв, скарг;
- Електронні докази: скріншоти листування, аудіо- та відеозаписи;
- Свідчення колег;
- Медичні довідки (якщо звертались до лікаря через стрес);
- Відповідь від Держпраці (якщо зверталися).
Витребування доказів: Якщо Ви не можете самостійно отримати копії наказів про позбавлення премії або записи з камер відеоспостереження, Ви маєте право просити суд клопотанням витребувати ці докази примусово.
Тож, захист честі та гідності – це не забаганка, а єдиний спосіб зупинити мобінг та цькування. Пам’ятайте: Ваша репутація належить вам, і ніхто не має права її псувати під виглядом «власної думки». Тому не бійтеся скаржитися і захищати своє ім’я. Адже повага до себе починається з рішучості не дозволяти іншим себе принижувати.
