Україна – аграрна країна. Сільське господарство становить один з найбільших показників ВВП. Фермери вирощують майже все: зернові культури, овочі, фрукти, ягоди тощо. Полиці супермаркетів та базарні лавки наповнені свіжою продукцією цілий рік.
Крім щойно зібраних продуктів українці полюбляють й консервовані. Хтось віддає перевагу помідорам чи огіркам, хтось – кабачкам й перцю. Словом, кожен точно зможе знайти собі щось до смаку.
Однак крім фабричного виробництва, люди дбають за своїми городами. А в кінці сезону займаються консервацією. Виникає питання – «Навіщо?». Для чого витрачати власний час і кошти, якщо те ж саме можна в будь-який момент придбати у магазині?
Щодо цього можна виокремити кілька припущень.
Традиції
Українська особистість – працьовита, хазяйновита й завбачлива. У народній творчості час від часу згадуються моменти заготовляння продукції на зиму. Такі традиції передавались з покоління до покоління. Й зараз ми можемо спостерігати, як молоді господарки закривають компоти, варення, джеми, овочі тощо.
Найбільш винахідливі та творчі знаходять в Інтернеті різні рецепти, щоб вразити своїми здібностями. Серед оригінальних: джем з манго (насправді використовується абрикос й смакозамінник), маринований перець з медом або ж варення з кедрових шишок.
Припускаємо, що традиція консервування нікуди не подінеться, а буде тільки видозмінюватись.
Водночас потрібно бути обережним. Оскільки «варення, як у бабусі» містить велику дозу цукру, що може бути шкідливим для організму. Також під час нагрівання головний вітамін фруктів та овочів (вітамін С) руйнується.
Виходом з такої ситуації – замороження. Це допоможе зберегти вітаміни та антиоксиданти й позбавить організм великої дози цукру. Важливо перед заморожуванням вимити й висушити ягоди.
Необхідність
На долю українського народу завжди випадали важкі випробування. Чого тільки вартує Голодомор довоєнних й післявоєнних років. Тоді загинули мільйони людей через звірську політику керівництва срср.
Згодом нестабільні 90-ті роки XX століття. Молода країна тільки розпочала своє державотворення. Тож, суспільство мало вигадувати різні засоби, щоб забезпечити себе й свої сім’ї їжею.
А війна, яку розв’язала росія у 2014 році й повномасштабне вторгнення у 2022 році загострило необхідність українців у завбачливості про завтрашній день.
Вирощування власної продукції й консервація є тим виходом й «порятунком». Автор цього матеріалу раніше також скептично ставився до цього. Однак сьогодення, на жаль, диктує зовсім інші умови. Завжди має бути план «Б» у випадку, якщо логістика порушиться, полиці магазинів спорожніють, а купівельна спроможність знизиться.
Висновок
У висновку можемо обережно припустити, що робити закрутки закладено в ДНК нашого народу. Як-то кажуть, хай краще буде більше про всяк випадок. І головне, вирощене власними руками, заховане у погребах чи на полицях.
