Усі ми, раніше чи пізніше стикаємося з питанням: як гідно попрощатися з близькою людиною? Традиційне поховання в землю чи кремація – вибір, який відображає наші цінності, переконання та ставлення до життя і смерті. Перед тим як Замовити послуги з організації похорону неодмінно перегляньте цей матеріал.
Одразу ж зазначимо, що обидва способи мають свої переваги та недоліки, і важливо зважити їх, перш ніж прийняти рішення та звернутися до Osiris.
Поховання в землю: традиції та сучасні виклики
Поховання в землю – це традиційний спосіб поховання, який практикується протягом тисячоліть. Він має глибоке культурне та релігійне коріння, особливо в Україні, де християнські традиції відіграють важливу роль.
Переваги поховання в землю:
- Традиційність: Для багатьох людей і сімей традиційне поховання є важливим ритуалом, що відображає їхні культурні та релігійні переконання.
- Місце для вшанування: Могила на кладовищі слугує місцем, де родичі та друзі можуть вшанувати пам’ять померлого.
- Природний процес: Деякі люди вважають, що поховання в землю дозволяє тілу повернутися до природного циклу.
Недоліки поховання в землю:
- Використання землі: Кладовища займають значні площі землі, що може бути проблемою в густонаселених районах.
- Екологічні проблеми: Процес розкладання тіла може призвести до забруднення ґрунтових вод.
- Висока вартість: Поховання в землю, як правило, дорожче, ніж кремація, через витрати на труну, місце на кладовищі та інші послуги.
Кремація: сучасний вибір
Кремація – це процес спалювання тіла, який стає все більш популярним у всьому світі, зокрема і в Україні.
Переваги кремації:
- Економія місця: Кремація вимагає значно менше місця, ніж традиційне поховання.
- Екологічність: Кремація має менший вплив на навколишнє середовище, ніж поховання в землю.
- Гнучкість: Прах можна зберігати в урні, розвіяти або поховати в колумбарії.
- Нижча вартість: Кремація, як правило, дешевша, ніж традиційне поховання.
Недоліки кремації:
- Відсутність традиційного місця для вшанування: Для деяких людей відсутність могили, у окремих випадках, може бути недоліком.
- Релігійні обмеження: Деякі релігії не схвалюють кремацію.
- Викиди в атмосферу: Під час кремації в атмосферу викидаються шкідливі речовини, хоча сучасні крематорії обладнані фільтрами.
Як церква в Україні ставиться до кремації?
Хоч в окремих Помісних Церквах з культурних та історичних причин й домінує негативне ставлення до кремації, загалом Православна Церква, зокрема в Україні не забороняє цей вид поховання. Однак, традиційним способом залишається погребіння тіла в землю, що пов’язане з багатовіковою практикою.
«Немає формального православного правила, яке б заперечувало кремацію, проте є великий масив традицій і почуттів, що говорять на користь християнського похорону», – таку позицію озвучив Вселенський Патріархат ще в 1961 році.
Святе Письмо наголошує на поверненні людини в землю після смерті: «У поті лиця твого будеш їсти хліб, доки не повернешся в землю, з якої ти взятий, бо порох ти і до пороху повернешся»(Бут. 3:19). Важливо зазначити, що вживається слово «порох», а не «попіл».
Традиційне поховання в землю має глибокий символізм: як зерно, посіяне в землю, помирає і дає плід, так і тіло людини ховається в землю, вірячи у воскресіння. Тобто, традиція поховання безпосередньо пов’язана з християнською вірою у воскресіння та вічне життя.
Водночас, у біблійних книгах спалення тіла людини часто символізує покарання, а спалення мертвих вважалося язичницькою та ганебною традицією. У Новому Завіті, зокрема в Євангелії від Матфея, вогонь також асоціюється з покаранням за гріхи.
Через ці символічні аспекти Церква віддає перевагу традиційному похованню в землю. Проте, воскресіння мертвих, в яке вірить Церква, не залежить від способу поховання. Православна Церква вірить у воскресіння не лише душі, але й тіла, за образом Воскресіння Христа Спасителя.
На завершення чину поховання завжди промовляється: «Земля, порох і попіл ти, людино, і знов у землю повертаєшся за Божим велінням».
Вибір між похованням в землю та кремацією – це особисте рішення, яке залежить від індивідуальних переконань, культурних традицій та фінансових можливостей.