У спортивному залі Переяславського професійного коледжу 8 травня відбувся турнір з волейболу, в якому взяли участь його студенти та гравці волейбольного клубу «Переяслав». Попри тривоги й виклики часу, молодь натхненно тренується, розповідає Proslav.
Для студентів професійного коледжу, які через війну змушені жити й навчатися в умовах постійної напруги та небезпеки, волейбол – це розрада й віддушина.
– Під час сигналу повітряної тривоги студенти проходять до укриття. Діти, які живуть у гуртожитку, іноді проводять у ньому всю ніч. Не раз була свідком, як після відбою тривоги хлопці й дівчата вигукували: «Ура, волейбол!» й мерщій бігли до зали на тренування. Попри стреси і втому, в цей момент вони ніби оживають, – з теплотою розповідає Марія Слюсар, яка працює головною спеціалісткою в УДКСУ, а в коледжі веде спортивний гурток.
У Переяславському професійному коледжі підтримують прагнення студентів займатися спортом. Не лише навчають техніки, а й мотивують і надихають не здаватися навіть у найскладніші часи:
– Люди, які займаються спортом – успішні у всьому. Спорт – це не тільки про мʼязи і показуху. Це про боротьбу з собою, зі своєю лінню, зі своїми страхами. Це й терпіння, тому що результат приходить не відразу, а через тисячу повторень. Ті, хто тренуються, стають сильнішими не лише фізично, а й духовно. І ця внутрішня міць допомагає їм перемагати не тільки на майданчику, а й у житті, – переконана Марія Григорівна.
За підтримки директора Миколи Лопати у коледжі організували довгоочікувані змагання. Юні спортсмени з нетерпінням чекали нагоди проявити себе. Гідним суперником для них стали гравці ВК «Переяслав» під проводом капітана Юрія Умарова – гордість міста, переможці численних чемпіонатів.
– У такий тяжкий для країни час дуже важливо зберегти стійкість духу, – сказала на відкритті турніру Марія Слюсар. – Діти, ви – наше майбутнє. І ми маємо допомогти вам не втратити віру в себе, у добро, у силу спорту й життя.
І хоча досвідчені волейболісти здобули перемогу в кожній із п’яти партій (та ще одній додатковій), студенти раділи кожному вдалому пасу, кожному скороченню розриву в рахунку. На жаль, двоє гравців основного складу не змогли взяти участь у змаганні. Та вони обіймалися й вітали одне одного, ніби виграли олімпіаду. Вболівати за них прийшли друзі, одногрупники, викладачі. А найголовніше, своїх вихованців прийшов підтримати тренер Микола Олександрович Ткаченко.
Попереду в цих майбутніх чемпіонів ще багато турнірів, перемог і поразок. Але вони точно назавжди запам’ятають цей хвилюючий матч, на якому важливішим був не рахунок, а командна єдність, підтримка, радість і дружба.
Нагадаємо, у Переяславі відбулася відкрита першість з боксу за участі спортсменів з усієї Київщини.