Війна вирвала серце ще однієї української родини – забрала життя вірного сина України, люблячого чоловіка та батька Івана Бойка. Сьогодні, 9 серпня, жителі Переяславщини з глибоким сумом провели свого земляка в останню земну дорогу, повідомляє Proslav.
Заупокійна панахида відбулася у Свято-Успенському соборі Переяслава. Спільна молитва стала символом єднання у горі та вшанування пам’яті Захисника. Люди схиляли голови в глибокій пошані до воїна, який поклав життя заради кожного з нас.
Іван Бойко, солдат Збройних Сил України, загинув 9 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Галицинівка Покровського району Донецької області. Після бою він вважався зниклим безвісти, і майже рік його родина жила вірою, що Іван повернеться додому живим.
На військову службу чоловіка призвали 16 червня 2024 року Бориспільським РТЦК та СП. Він проходив службу як номер обслуги 3-го гранатометного відділення гранатометного взводу 1-го єгерського батальйону. Все своє трудове життя Іван працював слюсарем з ремонту технічного обладнання у військовому шпиталі.
Поховали Захисника за день до його дня народження – 10 серпня йому б виповнилося 57 років. У нього залишилися дружина, донька та син.
Під час прощання священник ПЦУ Іван Поліжак звернувся до присутніх із промовою:
«Владні мужі вважають себе господарями світу: ділять землю, воюють, відбирають. А простий народ цю землю любить, дихає нею, працює на ній і готовий боронити її. Нам часто казали: “Смиряйтеся, бо Бог смирявся”. Це говорили і ті, хто сьогодні загарбав нашу землю, і їхні проповідники з російської церкви. Але хіба Бог смирявся перед беззаконням? Хіба не відстоював свою правду?
Великі святі – Іван Золотоустий, Василь Великий та багато інших праведників – боролися за істину, навіть коли це коштувало їм життя. Маковеї віддали життя за віру. І Господь навчає нас: бути смиренними до тих, хто нас любить, але хто йде війною – “взяв меч, від меча й загинеш”. Сатана теж думав, що він володар світу, і повстав проти Бога, але був переможений. Так і нині зло намагається знищити нас. Та якщо ми будемо стояти на боці добра й захищати його, перемога буде за нами.
З такою любов’ю, як воїн Іван, можна виконати Божу заповідь: немає більшого дару, ніж віддати життя за ближнього. Він пожертвував найдорожчим – своїм життям – заради нас усіх. Наш обов’язок – пам’ятати цю жертву і зробити так, щоб вона не була марною. За правду він віддав своє життя».
Після заупокійної служби кортеж із тілом полеглого Героя вирушив на кладовище в селі Циблі. Синьо-жовтий стяг, яким була вкрита домовина, військові передали рідним як символ вільної та незалежної України, за яку боровся і віддав життя Іван Бойко.
Нагадаємо, днями у Переяславі попрощалися з Едуардом Олійником. Спогади брата про Героя.