ProSLAV переповідає історію кохання з сайту Університет Григорія Сковороди в Переяславі/
Війна не стала перепоною для закоханих. Певно, у такі складні часи кохання лише загартовується і міцнішає. Доказ цьому – той факт, що з початку повномасштабної війни в Україні одружилися майже 22 000 українських пар. Зокрема, 14 квітня 2022 року, у 50-тий день війни, двоє здобувачів магістратури Університету Григорія Сковороди в Переяславі: військовослужбовець Державної прикордонної служби України Ярослав Редзюк та співробітниця ДПСУ Діана Самар стали на весільний рушничок та поєднали свої серця. Головна подія у їхньому житті відбулася в смт. Рокитне на Київщині.
Пресслужба Університету поспілкувалася з парою сковородинівців та вивідала у неї подробиці знайомства, освідчення, весілля та планів на прийдешнє подружнє життя Ярослава та Діани. ProSlav, у свою чергу, переповідає прекрасну історію кохання.
«У нас цікава історія знайомства – усе почалося в соціальній мережі «ВКонтакті» 23 лютого 2015 року. Їй було 15 років, а мені 19. Я на той час навчався на ІІ курсі тодішнього історичного факультету нашого університету, а вона – у школі міста Біла Церква. У село Житні Гори, звідки я, вона приїздила з батьками на дачу», – починає розповідь Ярослав.
«Усе почалося з того, що він кинув заявку на дружбу, я додала і поцікавилася чи ми знайомі. Такі вже реалії знайомств ХХІ століття. Потім тривалий час спілкувалися у мережі. Якось на вихідних, так склалося, що ми обоє були в Житніх Горах і домовилися про зустріч. Зустріч, про яку я геть забула. Зустрілися біля школи, я була з подружками, але попри це вирішили пройтися», – продовжує Діана.
«Після того як ми прогулялися, я запропонував провести її додому, але вона мене відмовляла, казала, що не треба цього робити, але я не послухав. Пригадую, що вона була сором’язлива – навіть боялася мені в очі дивитися. Після цієї зустрічі ми й далі спілкувалися, час від часу виходили на якісь прогулянки. За якийсь час я запропонував їй бути разом, а вона погодилася. Відтоді ми разом вже 6 років», – додає Ярослав.
«26 вересня 2020 року він зробив мені пропозицію. Мабуть, відчув, що я його людина і він би хотів пов’язати зі мною своє життя. Пропозиція ця, зізнаюсь, була для мене неочікуваною – я була в певному шоковому стані, проте відповіла «так». Обох переповнювали емоції», – пригадує здобувачка той самий момент освідчення.
Коли Діана влаштувалася працювати у військову частину, вони з Ярославом почали жити разом. Коли почалася війна, стали в рази менше бачитися. Проте щойно випадала змога зустрітися, Діана приїздила до Ярослава. Він зізнається, що бачив страх і переживання в очах коханої за його життя в час, коли питань було більше аніж відповідей.
«Постійно говорить мені, що я маю бути сильним, що нам є заради чого жити і вона не уявляє життя, якщо не буде мене. З одного боку, це якісь прості слова, але ж який глибинний сенс, яка підтримка і сила в них закладена», – зізнається Ярослав Редзюк.
Врешті, попри війну, пара вирішила узаконити свої відносини. Разом обрала датою одруження 14 квітня 2022 року. Вона дивовижним чином співпала з 50 днем протистояння України ворожим військам. Молодята переконані, що цей момент закарбується у їх пам’яті назавжди, і що про цей день вони неодмінно розповідатимуть своїм дітям та онукам. Зізнаються, здивувало те, що коли пара фотографувалася після церемонії одруження до неї підходили прості перехожі і від щирого серця вітали їх з цим важливим кроком у житті. «Це дуже приємно та неочікувано», – каже пара. «Просто це Україна – тут інакше й бути не може», – відповідає їм інтерв’юер.
«Після війни ми обов’язково підемо в церкву й узаконимо наш шлюб перед Богом. Потім відгуляємо з близькими наше весілля та поїдемо відпочивати й радіти кожній хвилині нашого життя. Почуття з роками лишень загартовуються і стають немов сталь. Ми є справжньою підтримкою та надійним захистом один для одного», – ділиться пара наостанок.
Щиро вітаємо новостворену сім’ю, бажаємо їм міцного і вірного кохання, здоров’я та діток, які житимуть під мирним небом вільної України. Нехай їхнє весілля буде для них оберегом у цей непростий час, а для нас стане символом віри в перемогу.