21 серпня стало особливим днем для культурного життя не лише Київщини, а й Переяславської громади. Серед двадцяти лауреатів обласної премії видатних діячів культури і мистецтв Київщини був відзначений викладач Переяславської художньої школи імені Петра Холодного, відомий майстер лозоплетіння Костянтин Тесля. У розмові з Proslav він поділився деталями свого життєвого і творчого шляху.
Від дитячого захоплення до визнання
Костянтин Тесля народився в селі Березань Баришівського району Київської області. З дитинства він проявляв хист до малювання та майстрування, а любов до лозоплетіння зародилася в стінах Переяславської художньої школи імені Петра Холодного, яку він закінчив у 1996 році. Саме там, під наставництвом вимогливого викладача Василя Коркіта, юний Костянтин опанував мистецтво роботи з лозою. «Він був людиною старої закалки, вимагав якості й точності, – згадує майстер. – За п’ять років навчання заклав основи, які стали фундаментом моєї творчості».
У 2001 році Костянтин закінчив Переяслав-Хмельницький державний педагогічний інститут імені Григорія Сковороди за спеціальністю «дошкільне виховання». З 1998 року він працює викладачем у рідній художній школі, очолюючи відділ декоративно-прикладного мистецтва. За 26 років педагогічної діяльності він здобув кваліфікацію «спеціаліст І категорії» та репутацію відповідального, скромного й талановитого наставника, якого поважають учні та колеги.
Творчість, що прикрашає життя
Майстерня Костянтина Теслі в Переяславській художній школі, у якій ми зустрілися – це справжній осередок творчості. Тут народжуються унікальні плетені вироби з лози: кошики, хлібниці, вази, шкатулки, декоративні розетки, світильники, абажури, фігурки тварин, комах, квітів, ялинкові прикраси та навіть велике «яйце-райце». Кожен виріб вражає своєю оригінальністю, поєднанням ніжної золотистої фактури лози з насиченими коричневими відтінками та різноманітними техніками плетіння.
«Лоза – це особливий матеріал, – ділиться Костянтин Петрович. – Стругана лента, яку ми використовуємо, дозволяє працювати швидко й створювати витончені орнаменти, що додають виробам естетичної привабливості».
Твори Теслі прикрашають оселі переяславців і не тільки. Його роботи побували на численних виставках, ярмарках, фестивалях, серед яких «Великодні дзвони Київщини» (2001), фестиваль мистецтв України «Живе коріння роду і народу» (2009), ІІ міжнародний фестиваль культури та історії «Парк Київська Русь» (2009), а також семінар «Збереження та популяризація народних ремесел Київщини» (2023). Вироби майстра навіть потрапляли до колекцій народних депутатів, хоча сам він скромно зазначає: «Не буду називати імена, але мої кошики у них є».
Педагог і наставник
Костянтин Тесля – не лише майстер, а й талановитий педагог. У своїй майстерні він створює теплу й дружню атмосферу, де учні з цікавістю опановують лозоплетіння та ліплення.
«Діти приходять різні, але я намагаюся показати їм увесь процес – від заготівлі лози до створення готового виробу, – розповідає він. – Це нелегка праця, адже лозу треба зібрати, обробити, замочити. Але коли бачиш, як у дитини виходить її перший кошик, це надихає».
За роки роботи через його руки пройшли сотні учнів. Згадує, найбільше їх було на початку 2000-х – до 28 хлопців і дівчат у групах. Нині, в епоху цифрових технологій, зацікавленість дітей дещо зменшилася, але талановиті учні все ще є. Дехто з них навіть експериментує, поєднуючи лозу з іншими матеріалами, наприклад, керамікою.
«Це цікаво, коли учні пробують щось нове, – каже Костянтин Тесля. – Хочу вірити, що в майбутньому хтось із них продовжить цю справу професійно».
Лозоплетіння: від побуту до мистецтва
Костянтин Тесля переконаний, що лозоплетіння – це не просто ремесло, а частина української культурної спадщини.
«Раніше лоза була незамінною в побуті: з неї плели кошики, тини, навіть клуні, – пояснює він. – Сьогодні її вжитковість відійшла на другий план, але вона набуває нового значення як декоративне мистецтво».
Оглядаючи ці рукотворні шедеври, одразу розумієш, що це не просто предмети, а витвори, що створюють затишок і зберігають традиції.
Майстер згадує свій перший кошик, сплетений у художній школі: «Я не повірив своїм очам, що зміг зробити таку річ. Це було як диво». Саме такі моменти надихають його продовжувати, попри фізичну й фінансову затратність роботи.
«Лоза – це недешево, – зізнається він. – Треба їздити, збирати, обробляти, витрачати електроенергію. Тож премія – це не лише визнання, а й важлива матеріальна підтримка».
Мрії та плани
Костянтин Тесля не планує зупинятися. Він постійно вдосконалює техніки, шукає нові форми й орнаменти, бере участь у благодійних ярмарках, як-от запланована на 13 вересня 2025 року подія в Переяславі, де збиратимуть кошти для захисників. Хоча персональних виставок майстер поки не влаштовує через потребу у великій кількості робіт, його вироби регулярно експонуються на місцевих і регіональних заходах, приміром Яготині чи Білій Церкві.
Серед побажань майстра – мир і перемога для України. «Це найактуальніше зараз, – каже він. – А ще дякую колегам зі школи, відділу культури і туризму, нашому університету за підтримку й можливість представляти наше мистецтво».
Костянтину Теслі вдалося не лише зберегти давнє ремесло, а й надихнути багатьох своєю творчістю та педагогічною діяльністю. Його роботи – це місток між минулим і сучасним, що допомагає нам пам’ятати про багатий культурний спадок Київщини. Сердечно вітаємо з нагородою – вона більш ніж заслужена!
Якщо ви хочете долучити свою дитину до мистецтва лозоплетіння чи інших напрямів, Переяславська художня школа імені Петра Холодного запрошує на навчання. Набір триває до жовтня: просто принесіть малюнки чи творчі роботи дитини, і на конкурсній основі її можуть зарахувати до першого чи підготовчого класу.
А тим часом суд продовжив запобіжний захід директору НІЕЗ «Переяслав»: що відомо про справи Лукашевича
