Станом на середину вересня в Україні зафіксували рекордні борги за комуналку. За даними Єдиного реєстру боржників, наразі налічується 788 507 боргів, що на 13% більше, ніж у липні 2024 року. Від початку повномасштабної війни кількість боргів за житлово-комунальні послуги зросла у півтора раза, а порівняно з 2021 роком – більш ніж удвічі. Про це повідомляє Опендатабот, передає Proslav.
Найбільше боржників зафіксували у Дніпропетровській області (150 506 проваджень, 19%), Харківській (128 217, 16%) та Донецькій (81 536, 10%). Також високі показники у Полтавській (57 605, 7%) та Запорізькій (53 797, 7%) областях.
Найпоширеніші заборгованості стосуються теплопостачання – 330 236 випадків (42%), водопостачання – 162 455 (21%) та житлового обслуговування – 96 265 (12%). Також громадяни масово боргують за електроенергію (87 708 проваджень) і газопостачання (75 522).
Статистика свідчить, що частіше боргують жінки – 438,3 тис. випадків (56%), тоді як чоловіки мають 350,1 тис. (44%). Найбільша група боржників – люди віком 46–60 років (302,8 тис., 38%). Далі йдуть українці віком 36–45 років (194,7 тис., 25%) та особи старші за 60 років (194,1 тис., 25%).
Що буде, якщо не платити борги за комуналку
Голова Комітету «Асоціації адвокатів України» з нерухомості та будівництва Тетяна Даниленко пояснює: питання надання та споживання комунальних послуг регулюється Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно до нього, нарахування здійснюється на договірних умовах, а запровадження воєнного стану не звільняє громадян від сплати.
У разі виникнення заборгованості можливі такі сценарії:
- реструктуризація боргу – поділ на частини для сплати протягом до 5 років;
- судовий позов від надавача послуг;
- арешт майна боржника;
- арешт банківських рахунків для примусового списання коштів (зокрема, у пенсіонерів можуть стягувати до 50% пенсії, але залишок має бути не меншим за прожитковий мінімум);
- конфіскація майна (включно з нерухомістю), якщо борг перевищує 20 розмірів мінімальної зарплати – нині це 160 тис. грн.
Водночас закон передбачає винятки: нерухомість не можуть відчужити, якщо борг не перевищує вказаний поріг, а також у випадках, коли є достатні інші активи для погашення. Якщо у боржника єдине житло, зазвичай арештовують банківські рахунки, а не квартиру чи будинок.
«Випадки відчуження квартир в рахунок сплати боргів за комунальні послуги ненастільки розповсюджені, адже борг має бути співмірним із вартістю об’єкта нерухомості. Проте, якщо сума боргу за комунальні послуги наближена до вартості об’єкта нерухомості, то ризики відчуження об’єкта нерухомості в рахунок погашення боргу є більш вірогідними», – пояснює Даниленко.
Крім того, якщо у квартирі або будинку зареєстровані неповнолітні діти чи люди з інвалідністю, для виселення та продажу потрібен дозвіл органів опіки та піклування або відповідне рішення суду.
Війна не звільняє від сплати за комунальні послуги
Юристи наголошують: війна не звільняє громадян від сплати за комуналку, однак з початку воєнного стану до кінця 2023 року діяла заборона на нарахування пені та штрафів. З січня 2024 року цей мораторій скасовано. Тепер до боржників можуть застосовувати:
- пеню (до 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше 100% від загального боргу);
- штрафи;
- інфляційні нарахування (якщо передбачено договором).
Водночас під час дії воєнного стану забороняється:
- стягувати заборгованість за послуги, що утворилася після 24 лютого 2022 року на територіях, де ведуться або велися бойові дії чи які тимчасово окуповані;
- припиняти або зупиняти надання комунальних послуг у разі їх неповної чи несвоєчасної оплати мешканцями таких територій (включно з ОСББ, ЖБК чи будинками, якими управляє уповноважена особа).
Нагадаємо, Уряд схвалив нову систему соціальних виплат: українці отримуватимуть єдину базову допомогу щомісяця.
