Великдень – одне з найулюбленіших (і найгарніших!) свят в Україні. Нині нам як ніколи важливо знати, які ж традиції його святкування були в давні часи були саме в Україні, як наші предки вбиралися на свято, та як розмальовували писанки – ProSlav вирішив показати вам добірку унікальних давніх світлинах з архіву музею Івана Гончара, які днями оприлюднив журнал «VogueUA».
Підготовка до Великодня завжди розпочиналася заздалегідь, найважливіше зазвичай робилося ще за два тижні до свята. Починали підготовку з прибирання оселі й подвір’я, прикрашали будинок святковими рушниками, витинанками й квітами. Найулюбленіше заняття всієї родини – приготувати писанки: зазвичай в українських сім’ях виготовляли від 12 до 60 писанок, залежно від кількості членів родини. Писати писанки можна протягом усього посту або в Чистий четвер.
Із середи перед Великоднем починали випікати паски або бабки: одну велику для освячення, кілька маленьких для гостинців. Усі паски в Україні традиційно оздоблювали пташками, хрестиками, віночками. У Великодню суботу робили крашанки, а ввечері збирали великодній кошик. Туди клали паску, сирну паску, писанки, свинину, шинку, сало або ковбасу, сіль, хрін та свічку.
«Христос воскрес» — саме так ми вітаємо друзів та рідних. Відповідаємо: «Воістину воскрес» або «Воскресне Україна» та повторюємо тричі. Традиційно діти на Великдень ходять до сусідів і рідних і вітають їх зі святом великодніми віршами й піснями. Це називається христування.
Великдень пронизаний мотивами оновлення всіх сторін життя, розповідають науковці музею Гончара. Стосується це і вбрання українців. Щонайсвятковіше люди вдягали саме на Великдень. Кожен бажав надбати та вбратися бодай в одну нову річ до цього свята й подарувати обновку дітям. До святкування прали та готували найкраще святкове вбрання.
Професор Степан Килимник у своїй праці «Український рік у народних звичаях в історичному освітленні» описує великоднє вбрання українців: «Казкова картина біля церкви: сотні дівчат, одягнених у різнобарвний картатий одяг: плахти, вишиті сорочки, у керсетках, вінках з барвінку, позолочених позліткою, численні стрічки звисають на плечі, у червоних чобітках з мідними підковами; парубки та підлітки, святочно зодягнені – у вишитих сорочках, у широких штанах, підперезані широкими картатими поясами, у чоботях на “зборках”, здебільшого в сивих шапках; старенькі бабусі в запасках, із широкими крайками, також у вишитих сорочках, у намітках, у козлових чоботях, та дідусі й господарі в мережаних біллю свитках».
