У НІЕЗ «Переяслав» оцифрували вінчальні ікони 150-річної давнини. Звичайна родинна реліквія виявилася свідченням виживання українців у часи жорстких імперських заборон Емського указу та ключем до розуміння втрачених архітектурних перлин Полтавщини, передає Proslav.
У межах проєкту з оцифрування музейних колекцій команда НеМо: Ukrainian Heritage Monitoring Lab детально відзняла ікони «Ісус Христос» та «Мати Божа Одигітрія» другої половини ХІХ століття, які зберігаються у фондах Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».
Тривалий час полотна вважалися анонімними зразками академічного іконопису. Завдяки зображенням надвисокої якості фахівцям вдалося «прочитати» їхню історію.
Таємниці Терлецьких: що відкрили написи на звороті?
Хоча автор образів невідомий, написи на звороті ікон чітко вказують на час і місце події. Петро й Олександра Терлецькі взяли шлюб у Стрітенській церкві міста Полтави 4 лютого 1876 року.
Те, що здавалося фрагментом приватної історії, виявилося важливим свідченням епохи:
- Рідкісне прізвище: Терлецькі на Лівобережжі зустрічалися значно рідше, ніж на заході України. Це може свідчити про приналежність пари до козацької старшини Гетьманщини або вищого духовенства.
- Втрачений шедевр: Стрітенська церква, де вінчалися молодята, була однією з найдавніших у Полтаві. Храм із рисами пізнього бароко був вщент зруйнований комуністами у 1937–1938 роках.
- Мовний спротив: Написи виконані російською мовою, що пояснюється історичним контекстом. Лютий 1876-го — це час між Валуєвським циркуляром та Емським указом. У великих містах використання української мови навіть у приватних реліквіях було небезпечним для статусу родини.
Цифрова фіксація як інструмент науки
Вже у процесі оцифрування нашим фахівцям разом із фондовиками НІЕЗ «Переяслав» вдалося уточнити деталі атрибуції. Нині працівники заповідника продовжують дослідження, використовуючи отримані цифрові копії високої якості.
«Оцифрування – це не лише збереження колекції, а й можливість досліджувати та розповідати складний шлях України мовою краси та людських доль», – зазначають у команді НеМо.
Детально про проєкт музейників та команди НеМо: Ukrainian Heritage Monitoring Lab читайте у нашій публікації за посиланням.
