З 1 квітня 2026 року в Україні стартує новий етап мобілізації. Держава повністю змінює підхід до контролю: паперова тяганина відходить у минуле, поступаючись місцем тотальній цифровізації. Електронні повістки, синхронізація реєстрів, скасування сумнівних відстрочок та перевірки критичних підприємств – розповідаємо, до чого готуватися військовозобов’язаним.
Воєнний стан та загальна мобілізація в Україні офіційно продовжені на 90 днів – до 4 травня 2026 року. З 1 квітня базові принципи призову не змінюються: мобілізації підлягають придатні до служби чоловіки віком від 18 до 60 років (для вищого офіцерського складу – до 65 років), а жінки можуть долучитися до війська виключно добровільно.
Проте сам механізм адміністрування зазнає суттєвих змін. Держава відмовляється від ручного управління і переходить до системного цифрового моніторингу військовозобов’язаних.
Головні нововведення квітня
1. Електронні повістки та синхронізація баз даних
- Цифровий формат: Сповіщення про повістки (зокрема через «Резерв+») стають повноцінним інструментом, тоді як паперові бланки поступово відходять у минуле.
- Автоматичний контроль: Дані військовозобов’язаних тепер автоматично синхронізуються між різними державними реєстрами.
- Фіксація порушень: Цифрова система здатна самостійно виявляти та фіксувати ігнорування правил військового обліку, наприклад, неявку до ТЦК.
2. Відстрочка
- Тепер подати документи на відстрочку можна дистанційно в онлайн-режимі, без обов’язкового фізичного візиту до ТЦК.
- Водночас держава запроваджує жорстку централізовану перевірку кожної заявки. Особливо ретельно моніторитимуть підстави, які найчастіше використовують для ухилення: формальне навчання (без відвідування пар), фіктивний догляд за родичами та сумнівні медичні довідки.
3. Посилений аудит заброньованих працівників
Схема надання броні (зазвичай на 6 місяців) не змінилася, але контроль за підприємствами посилили. Тепер регулярно перевірятиметься статус компанії як «критично важливої». Дані працівників автоматично звірятимуть із базами податкової та Пенсійного фонду, а до бізнесу висуватимуть жорсткіші вимоги щодо рівня зарплат та фінансової прозорості.
Кого призиватимуть у першу чергу?
Точні мобілізаційні плани Генштабу ЗСУ є закритою службовою інформацією. Проте на практиці територіальні центри комплектування (ТЦК) насамперед фокусуються на:
- Особах із реальним бойовим досвідом.
- Власниках дефіцитних спеціальностей (медики, інженери тощо).
- Повністю придатних за станом здоров’я громадянах без права на відстрочку.
Особливості призову чоловіків віком 50+
Законодавство не виокремлює чоловіків старше 50 років – вони підлягають призову на загальних підставах. Проте на практиці їх мобілізують рідше, а у разі призову переважно направляють у тилові підрозділи чи на посади забезпечення (водії, механіки, логісти). Виняток становлять лише ті, хто має унікальний бойовий досвід або затребувану спеціальність.
Хто має законне право на відстрочку?
Держава гарантує звільнення від призову за умови правильного та своєчасного оформлення документів. Право на відстрочку мають:
- Особи з інвалідністю та визнані непридатними за станом здоров’я.
- Батьки трьох і більше дітей, одинокі батьки, опікуни та піклувальники.
- Родичі загиблих військовослужбовців та звільнені з полону захисники.
- Студенти денної/дуальної форми навчання.
- Заброньовані працівники критичної інфраструктури, окремі держслужбовці, науковці та педагоги.
Чи зміняться правила роботи ТЦК?
Наразі у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №15076, який пропонує заборонити примусове затримання громадян та обмежити застосування сили під час мобілізаційних заходів. Проте цей документ ще не ухвалено, тому чинні правила роботи та повноваження працівників ТЦК залишаються без змін.
