24 квітня Україна провела 73-й обмін військовополоненими, повернувши на рідну землю 193 захисників. Серед тих, хто нарешті вдихнув повітря свободи – Анатолій Мисан, воїн із села Дівички, що на Переяславщині. Він провів у неволі рік і дев’ять місяців, інформує Proslav.
Анатолій боронив Україну на Донецькому напрямку в лавах 5-ї окремої київської штурмової бригади. До ворожого полону чоловік потрапив 12 липня 2024 року.
Рідні захисника дізналися про це того ж дня – побачили в мережі відео з Анатолієм, яке виклали росіяни. Українського військового утримували у чеченському місті Грозний.
Історія Анатолія – не єдина. Як зазначають у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, особливість цього обміну в тому, що більшість звільнених утримували саме на території Чечні. Проти частини українських бійців росіяни відкрито фабрикували кримінальні справи, що є грубим порушенням Женевських конвенцій.
Під час останнього обміну вдалося витягнути з неволі багато зовсім молодих хлопців, народжених у 2000-х роках, а також захисників, які мають поранення.
Наймолодшому звільненому герою всього 24 роки, найстаршому – 60. А двоє захисників свій день народження відсвяткують вже вдома.
«Ваш тато вдома»: перші емоції доньки Анатолія
Про те, що Анатолій Мисан нарешті на вільній українській землі, донька захисника Варвара дізналася від представників Служби безпеки України. Вона згадує цей момент із неймовірним трепетом:
«Зателефонували з СБУ, повідомили про обмін і просто сказали: “Вітаємо, ваш тато вдома”. Це був шок, величезна радість і, звісно, сльози від щастя».
Обійняти батька поки не вдалося, каже донька, бо всі повернуті оборонці зараз проходять медичні огляди та перебувають на реабілітації. Проте родина вже поспілкувалася з Анатолієм по відеозв’язку і нарешті побачила рідну усмішку.
Щиро вітаємо родину Мисанів та всіх українців, чиї рідні нарешті повернулися додому, із цією неймовірною новиною! А тим, хто ще чекає своїх захисників та захисниць із неволі, бажаємо незламної віри, сил та наснаги дочекатися того самого найважливішого дзвінка!
Читайте також:
- «Я – підтвердження того, що надія є»: захисник Маріуполя після 32 місяців полону та втрати родини починає нове життя у Переяславі
- Захисник із Переяславщини Володимир Макаренко повернувся додому з російського полону
- «Мамо, настане весна, і наш тато повернеться»: у Переяславі відкрили «Дерево Надії» з іменами зниклих безвісти та полонених Захисників
