26 та 27 червня Університет Григорія Сковороди в Переяславі масштабно відзначив 40-річчя. Ювілей об’єднав епохи та покоління, але головним акцентом свята стала підтримка війська. Завдяки ініціативі «Сродний збір» протягом двох днів для захисників зібрали понад 175 тисяч гривень. Свято відзначилося візитами вагомих гостей, врученням близько 200 нагород, кінопрем’єрою та незламною єдністю сковородинівської родини. Про це з місця події передає кореспондент Proslav.
Інтелектуальний старт та повага до полеглих захисників
Програма відзначення розпочалися з відкритих лекцій міжнародного експерта Хакана Гюлерче та громадського діяча Миколи Томенка. Об 11:00 в актовій залі стартувала офіційна програма. Її найголовнішим, мовчазним акцентом стали три порожні крісла у першому ряду. Ведучий Олександр Молоткін пояснив цей щемливий задум:
«Сьогодні в цій залі залишено символічні місця пам’яті представників університетської спільноти, життя яких забрала війна. Ці незайняті місця – знак нашої глибокої шани, вдячності й вічної пам’яті. Вони назавжди залишаються частиною великої сковородинівської родини». Зала вшанувала Героїв хвилиною мовчання під стукіт метронома.
Звертаючись до присутніх, ректор університету Віталій Коцур наголосив на історичній місії закладу:
«Університет Григорія Сковороди в Переяславі – це не просто заклад вищої освіти. Це справжній бренд регіону, містоутворюючий осередок, що спирається на глибокі освітянські традиції. Сьогодні ми єдині, стійкі, потужні, ми сміливо дивимося вперед і докладаємо максимальних зусиль для того, щоб наша держава розвивалася і перемогла».
Особливого духовного наповнення святу додало благословення від Блаженнійшого Митрополита Епіфанія, яке передав вікарій Київської єпархії, єпископ Макарівський Рафаїл.
Привітати заклад завітали й представники міністерств, обласної та місцевої влади, духовенство та очільники університетів-партнерів. Гості не лише вручали нагороди (яких за день роздали близько двохсот – прим.авт.), а й ділилися глибокими роздумами щодо ролі переяславського університету в житті регіону і країни:
Звертаючись до сковородинівської родини у відеоформаті, заступник Міністра освіти і науки України Микола Трофименко наголосив, що такий ювілей є визначальним етапом для стратегічного планування розвитку закладу: «Для університету кожен ювілей – це завжди щось більше, ніж просто підбиття підсумків. Це важлива пауза, аби дати відповіді на питання майбутнього. Переяслав має унікальну освітню пам’ять і сьогодні формує навколо себе нові спільноти».
Окрему увагу спортивним здобуткам та ролі молоді у відбудові держави приділив заступник Міністра молоді та спорту Сергій Тимофєєв, який завітав на свято особисто:
«Спорт – це велика об’єднуюча сила… Я хочу побажати студентам впевненості у власному майбутньому, адже саме разом із вами нам доведеться відбудовувати та будувати справжню, незалежну Україну».
Акцент на важливості міцного інтелектуального тилу в умовах сьогодення зробив заступник голови Київської ОДА Іван Добровольський, підкресливши вагу закладу для столичного регіону:
«Сьогодні ми перебуваємо у стані війни, і багато хто вже починає розуміти, що таке когнітивний рівень боротьби… Саме тут потрібна критична допомога науковців вашого університету, який має залишатися потужним оплотом для розвитку всієї Київщини».
Депутатський корпус Київщини представила заступниця голови Київської облради Тетяна Семенова, яка відзначила успішну трансформацію університету та його вагомий внесок у захист країни:
«За ці сорок років ваш заклад перетворився на справжній освітній хаб, реалізувавши безліч класних проєктів. Ви виховали патріотів, які сьогодні зі зброєю в руках захищають державу».
На дотриманні високих демократичних стандартів та важливості збереження молодіжного потенціалу в країні наголосила представниця Уповноваженого ВРУ з прав людини на Київщині Тетяна Самойленко:
«Моя команда ретельно моніторила цей університет, і я з великою гордістю можу констатувати, що права студентів тут не порушуються. Я хочу щиро подякувати молоді за те, що ви залишилися в Україні у цей надскладний час».
Надзвичайно зворушливим став виступ виконувачки обов’язків ректора Маріупольського державного університету Тетяни Марени, яка привезла до Переяслава особливий символ незламності та дружби:
«Те, що перш за все поєднало нас із вами – це спільна місія збереження історичної пам’яті. Як символ нашої міцної дружби ми хочемо подарувати вам статуетку старої водонапірної вежі Маріуполя. Нехай вона нагадує, що є місто, куди обов’язково повернемося не тільки ми, а й усі наші друзі».
Підтримав колег по освітянському цеху ректор Ніжинського державного університету Олександр Самойленко, який високо оцінив примноження академічних традицій та європейський вектор розвитку закладу:
«Ті міцні освітні традиції, які були закладені у ваших стінах ще у вісімдесяті роки, сьогодні не лише успішно розвиваються, а й стрімко примножуються. Ваше гасло про європейські цінності освіти на сто відсотків відповідає духу університету в Переяславі».
Про нерозривний зв’язок міста та університету, а також про маловідомі факти перших днів повномасштабного вторгнення розповів міський голова Переяслава Вячеслав Саулко. Разом з очільниками інших громад Переяславщини він передав закладу подарунок – ноутбук.
«Переяслав сьогодні просто немислимий без університету, який на весь світ прославляє місто. Але мало хто знає, що в найстрашніші, перші дні повномасштабної війни… саме наша громада і цей заклад прийняли перших 39 дітей з Маріуполя. УГСП став справжнім центром спротиву».
Від імені районної влади до щирих привітань сковородинівської родини долучився заступник голови Бориспільської РВА Андрій Синяков, який відзначив ініціативність колективу в умовах сьогодення, подякував за добросовісне виконання професійних обов’язків та нагородив найкращих фахівців почесними грамотами й подяками від районної військової адміністрації.
Підсумував блок привітань відомий громадський діяч, Почесний професор УГСП Микола Томенко, який висловив надію на подальшу плідну співпрацю та озвучив амбітні плани на майбутнє:
«Я вже з гордістю можу звітувати про нашу кількадесятирічну співпрацю… і моє єдине щире побажання – щоб ви запросили мене прочитати таку ж лекцію у 2038 році, коли ми гучно святкуватимемо 300 років з часу заснування Переяславського колегіуму».
Після офіційної частини відбувся благодійний обід «УГСП єднає серця». Головною подією став динамічний аукціон, де розіграли картини викладачів, уламки збитих переяславськими добровольцями «Шахеди», мистецьки оздоблену гільзу від 3-ї ОШБр, а також чашку від alyona alyona та ігрові футболки відомих випускників Анатолія Трубіна й Андрія Луніна. Завдяки щедрості меценатів та гостей, у перший день до волонтерської скарбнички університету вдалося зібрати 159 364 гривні.
Зліт випускників: тисячі історій, прем’єра фільму та благодійний ярмарок
Субота, 27 червня, перетворила студмістечко на локацію масштабного зльоту випускників «40 років. Тисячі історій». З самого ранку на алеї працював Благодійний ярмарок, була розгорнута фотозона та інтерактивний стенд для пам’ятних автографів і спогадів випускників.
Забігаючи наперед, у цей день активність факультетів і гостей дозволила поповнити «Сродний збір» і довести суму збору до позначки у 175 623 гривні.
Близько опівдня в актовій залі університету зібралися ті, хто творив історію закладу. Сцена перетворилася на своєрідний емоційний портал, де своїми спогадами та життєвим досвідом ділилися зіркові випускники різних років.
Справжній шквал овацій викликала поява популярної реп-виконавиці, випускниці закладу Альони Савраненко (alyona alyona). Вона з гумором пригадала своє навчання на психолога та дошкільного вихователя, часи впровадження перших ЗНО, посиденьки в бібліотеці та легендарну студентську їдальню, підсумувавши свій виступ глибокою думкою:
«Людьми нас роблять люди, які нас оточують. Ті, з кого хочеться брати приклад. Саме тут, у цих стінах, серед цих викладачів і друзів, формувалося моє справжнє, доросле «я»».
Життєва розповідь відомого телеведучого та адвоката Сергія Костири вкотре довела, наскільки тісним є світ і як далеко сягає географія випускників УГСП. Пригадуючи свій перший диплом фінансиста, він поділився вражаючою історією:
«Якось у США, в Сіетлі спілкуємося з американським колегою, і він раптом каже: «А я закінчив університет у Переяславі!». Ми на п’ять годин відклали всі експертизи і справи, згадували викладачів, сміялися. Ви даєте не лише ґрунтовні знання, ви даєте глибоке розуміння життя і людяності».
Справжнім емоційним піком, від якого у багатьох на очі навернулися сльози, став абсолютно несподіваний, імпровізований виступ випускниці найпершого набору 1986 року. Вона пригадала, як перші студенти ділили гуртожиток пліч-о-пліч із викладачами, ставши однією великою родиною:
«Ми власноруч висаджували навколо дерева, які нині перетворилися на справжніх велетнів. Крокуючи сьогодні алеєю, я згадала, як під одним із них ми закопали пляшечку з найзаповітнішими юнацькими бажаннями. І знаєте що? Тепер я можу з упевненістю сказати: усі наші мрії здійснилися!».
Дуже романтичним та світлим сюрпризом став вихід заслуженого артиста України, соліста Хору Верьовки Дмитра Цимбала. Зізнавшись, що альма-матер подарувала йому не лише кар’єру, а й найголовніший скарб у житті, співак побажав найважливішого для кожного українця:
«Хочеться, щоб над нашими головами було мирне небо. Щоб наше небо було вільне від того залізяччя, яке літає над нами». Після цих слів Цимбал імпровізовано, акапельно виконав «Многая літа», і це потужне багатоголосся миттєво підхопила вся зала, створивши незабутній ефект цілковитої єдності.
Пізніше у цей день ректор урочисто вручив дипломи з відзнакою випускникам університету 2026 року, символічно поєднавши минуле й сьогодення альма-матер.
Історичною віхою другого дня стала презентація повнометражного документального фільму «УГСП: історія, що триває». Більш ніж година унікальних архівних кадрів та живих інтерв’ю викликала шквал овацій стоячи. За повідомленням авторів стрічки, щоб створити цей кінолітопис, команда відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю проробила титанічну роботу: були знайдені та опрацьовані сотні архівних фотографій, переглянуті десятки годин старих відеохронік та записані понад п’ять годин ексклюзивних сучасних інтерв’ю з тими, хто творив і творить історію УГСП.
Варто зауважити, що протягом двох святкових днів атмосферу ювілею філігранно доповнювали неймовірні музичні та хореографічні номери, що торкалися найтонших струн душі кожного присутнього. Містерію єднання ще у перший день задав вокально-хореографічний виступ «Україна» від Вікторії Заболотної та студії «Фантазія», після чого сцену підкорювали талановиті випускники й гості: Борис Любченко запалив залу безсмертною «Червоною рутою», Єлизавета Хандошко чуттєво виконала «Гімн Землі», Дана Мушенок присвятила ветеранам праці проникливу «Мотанку», а Ганна Мельник розчулила всіх піснею «Родина». Справжньою естетичною насолодою став виступ віртуозного саксофоніста Вадима Ноздровського з переспівом «Ніч яка місячна» та вишуканий супровід гурту «Sunshine Band» під час благодійного обіду. Другий день також не залишив байдужих: світлий музичний місток після хвилини мовчання проклала Анна Сахно з композицією «Земле моя», студентка Анастасія Чуприна своїм виступом продемонструвала яскравий голос сучасної молоді у переспіві легендарної пісні Володимира Івасюка «Пісня буде поміж нас».
Свято завершилося масштабним спільним фото, після чого гості розійшлися по рідних факультетах. В аудиторіях відновилося тепле, неформальне спілкування випускників та їхніх улюблених наставників.
Команда Proslav, у якій є кілька випускників закладу, вітає університет з 40-річчям. Пишаємося тим, що наше місто має потужний освітній і волонтерський тил, а історія Університету Григорія Сковороди впевнено крокує далі.
