Якщо ваша близька людина бере до рук зброю та йде на фронт, це може викликати змішані почуття. Тож такі емоції як страх, гнів, апатія – нормальна та розповсюджена реакція на таку ситуацію. Проте варто пам’ятати, що наші захисники і захисниці борються саме за те, аби в нас була можливість жити, мріяти і радіти дрібницям.
Психологиня, авторка проєкту «Дівчата, які чекають» Марія Стецюк розповіла для «Громадського радіо» що робити тим, у кого на фронті близька людина.
Чи можна радіти життю? Життю радіти потрібно. Усі хлопці, чоловіки, дівчата, які зараз на війні, говорять одну річ: «Ви мусите це робити, мусите пити каву, радіти, ходити, тому що ми тут заради цього. Чому ви цього не робите? Якщо ми покладаємо стільки часу і справ… Просто робіть це. Треба відновлювати свої сили, бо, якщо їх не відновлювати, то як тоді далі?».
Що робити, коли немає зв’язку з фронтом? Є речі, які ми можемо контролювати, а є ті, які не можемо. І потрібно концентруватися на перших. Вони пов’язані з нашими думками, діями, тому я би радила спробувати знайти справи, які відволікають, у яких ти можеш бути корисною. Якщо потрібно – попросити про підтримку найближчих людей (сходити кудись, поспілкуватися).
«Привезли голих-босих, перекинули на передову» у Facebook. Я би радила перевіряти інформацію, не вірити одразу цьому репосту. Спробувати спочатку хоча би знайти, звідки цей репост, хто про це написав. Треба все ж у вашого коханого (чи родича), якщо є можливість, перепитати, чи дійсно там така ситуація.
Якщо вже дійсно воно так, треба пробувати щось робити – дзвонити на гарячу лінію.
Що казати дитині про тата на війні. Говорити з дитиною треба відповідно до її віку, зрозумілою мовою. Якщо це дитина дошкільного віку, можна розповідати через казки: козаки боролися проти зла, і тато так само захищає землю.
Я би радила до таких розмов підходити виважено, бо діти завжди відчувають емоції батьків. І тут варто подбати, щоб, коли відбувається розмова, ці емоції були під контролем. Пояснювати це все зрозумілою мовою. Крім того, якщо це діти середнього шкільного віку, підлітки, з ними можна говорити через новини, пояснювати, що відбувається і чому.
Важливо дітей заспокоювати. Можна казати, що зараз багато людей працює задля перемоги, і тато серед них. Розказати про інших чоловіків, про волонтерів, про людей, які чимось допомагають.
Якщо це підліток – можна запропонувати долучитись до волонтерів, чи написати татові листа, спекти печиво.
Нагадаємо, за один вечір переяславці зібрали 26 588 грн на автомобіль нашим захисникам.
