Міністр освіти і науки України Андрій Бутенко виступив із роз’ясненням щодо можливої зміни тривалості шкільних уроків. На своїй Facebook-сторінці очільник профільного міністерства наголосив: про жодне тотальне та обов’язкове скорочення навчального часу до 35 хвилин для всіх шкіл не йдеться. Запропоновані зміни – це, перш за все, інструмент гнучкості для вчителів, які змушені працювати в суворих реаліях воєнного часу, передає Proslav.
Міністр пояснив, що суть ініціативи полягає не в урізанні освітньої програми, а в адаптації навчального процесу до фізичного та морального стану школярів.
“Ми не пропонуємо скорочувати тривалість всіх уроків до 35 хвилин. Ми говоримо про те, як організувати навчання, коли діти годинами перебувають в укриттях, не сплять через нічні обстріли й приходять до школи виснаженими”, – підкреслив Андрій Бутенко.
Він нагадав, що сьогодні українські заклади освіти працюють у кардинально різних та нестабільних безпекових умовах. В одних регіонах повітряні тривоги можуть лунати по кілька годин поспіль, в інших – переривати уроки безліч разів протягом дня. Часто діти проводять левову частку навчального часу саме у сховищах. Ігнорувати їхній психоемоційний та фізичний стан у таких обставинах просто неможливо.
Що пропонують у МОН: нові методичні рекомендації
Аби допомогти освітянам збалансувати безпеку, ментальне здоров’я дітей та якість освіти, Міністерство освіти і науки (реагуючи на запити самих вчителів) розробило спеціальні методичні рекомендації. До їх створення долучилися педагоги, директори шкіл, керівники освітніх управлінь та представники батьківських організацій.
На практиці ці рекомендації передбачають три ключові інструменти:
- Гнучка тривалість занять. Якщо діти довго перебували в укритті, вчитель отримує право адаптувати урок – зокрема, скоротити його. При цьому педагог має орієнтуватися на вік учнів та їхній емоційний стан. Матеріал також адаптується, щоб школярі все одно досягли необхідних результатів освітньої програми, але без надмірного тиску.
- Коригування розкладу. У разі втрати часу через тривогу, школи можуть змінювати послідовність уроків. Наприклад, у початкових класах після відбою вчитель може поставити предмети, які вимагають максимальної концентрації та роботи з педагогом, замінивши ними легші дисципліни. Для базової та старшої школи такий підхід теж діє, але вимагає від дирекції завчасної розробки сценаріїв зміни розкладу.
- Пріоритет психологічного розвантаження. Якщо після нічних атак або багатогодинного сидіння в підвалі учні відверто виснажені, вчитель може відійти від жорстких планів і присвятити час стабілізації психологічного стану дітей.
Це рекомендація, а не наказ
Окремо Міністр освіти наголосив на статусі нововведень. Школи не змушують ламати звичний графік, якщо безпекова ситуація дозволяє працювати у стандартному режимі.
“Важливо, що це не наказ. Це рекомендації та інструменти для педагогів. Головне – зберегти якість навчання, не перевантажуючи дітей в умовах, у яких вони сьогодні живуть”, – пояснив він.
Андрій Бутенко також роз’яснив юридичні нюанси щодо тривалості уроків. Чинний Санітарний регламент дійсно фіксує максимальну тривалість безперервного заняття:
- 35 хвилин – для 1-х класів;
- 40 хвилин – для 2–4-х класів;
- 45 хвилин – для 5–11(12)-х класів.
Проте, як підкреслив урядовець, це встановлений максимум, а не категорична вимога проводити урок саме стільки часу за будь-яких форс-мажорів. Ба більше, Закон України «Про повну загальну середню освіту» (ст. 10) прямо дозволяє закладам гнучко організовувати освітній процес, зокрема й змінювати тривалість занять.
Готовність до будь-яких сценаріїв
Підсумовуючи своє роз’яснення, Андрій Бутенко зазначив, що МОН рекомендує директорам шкіл заздалегідь прописувати різні алгоритми дій на випадок затяжних тривог, а міністерство зі свого боку залишається на зв’язку з регіонами для надання допомоги.
“Я довіряю нашим учителям і керівникам шкіл. Саме вони щодня бачать стан дітей, знають можливості своїх закладів і розуміють, як організувати навчання за конкретних обставин. Завдання Міністерства – дати їм зрозумілі рекомендації та передбачити необхідну гнучкість і, звісно ж, допомогти в цьому процесі”, – резюмував Міністр.
Очільник МОН додав, що спрогнозувати тривалість і частоту ворожих атак неможливо, проте освітяни зобов’язані бути готовими до всього:
“Ми не можемо передбачити, скільки триватиме наступна повітряна тривога. Але можемо заздалегідь підготуватися до різних сценаріїв, щоб у кожному з них зберегти найважливіше: безпеку дітей, їхнє здоров’я та можливість продовжувати навчання”.
