Данне відео зняте з викориистанням технології “360”. Якщо технологія не доступна в програвачі, перейдіть на YouTube натиснувши кнопку нижче.
До 60-х років ХХ ст. житлові будинки на більшій частині території міста були одноповерхові. Ці будиночки, збереглися в невеликій кількості на залишках старовинного цитадельного валу, який ще частково зберігся на невеличкий ділянці за автозаправкою і добре проглядається з вулиці Покровської. Зауважимо, що ще з початку ХІХ ст. захисні вали переяславської фортеці були віддані міською владою під заселення єврейським переселенцям, які масово прибували до Переяслава з Правобережжя Дніпра. Власне це історичний куточок, адже десь на цій ділянці знаходилося у 1859 році дворище переяславського міщанина Нахума Рабіновича, у якого в цей рік, 2 березня, народився син Соломон, більш відомий як видатний письменник Шолом-Алейхем. У 1876 році він з відзнакою закінчив Переяславське повітове училище та почав писати твори на ідиш. У Переяславі творчість класика єврейської літератури завжди дуже шанувалася й у 1930-х роках, вулицю де він народився назвали іменем Шолом-Алейхема, а у вересні 1978, на честь 120-річчя письменника, на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини було відкрито музей Шолом-Алейхема. Переяславська єврейська громада на початку ХХ століття була досить чисельно, в місті існували юдейські заклади освіти, лікарня і, звичайно культові будинки – синагоги. Єдина споруда колишньої синагоги збережена у центральній частині середомістя й своїми архітектурними формами збагачує історичний краєвид вулиць Покровської та Сковороди. Споруджена у 1911 році коштом заможної єврейської громади двоповерхова цегляна будівля є репрезентативним пам’ятником матеріальної культури переяславської юдейської громади і водночас документом своєї епохи. Архітектура вирішена у класицистичному стилі. Середня площина виділена виступаючим порталом збагачена спарованими напівколонами, а наріжники пілястрами. Ніша Тори вирішена вікном і завершується фігурним фронтоном з бімою. Будівля синагоги становить значну історико – архітектурну цінність як типологічно унікальний об’єкт, яких дуже мало збереглось на Україні. У 1930 р будинок використовувася під різноманітні заклади. Найдовше колишня синагога функціонувала як фабрика художніх виробів, що спеціалізується на випуску тканої та вишиваної продукції в національних традиціях. Серед навколишньої забудови привертає увагу Будинок культури побудований у 1954 році, який уособлює тогочасну архітектуру громадських розважальних закладів, а саме стиль соціалістичного реалізму, що посідав панівне становище в мистецтві радянської України.