Переяславський притулок переживає критичний момент – зараз у ньому мешкають 165 собак, що є рекордною кількістю за всі роки існування. У вольєрах, розрахованих на дві собаки, живуть по п’ять-шість, деякі бігають територією, бо для них вже просто немає місця, розповідає Proslav.
Утім у Переяславі проблема не з бродячими собаками, а з людьми, вважає голова ГО «У добрі руки» Тетяна Чеботарь, яка опікується притулком:
– Ще чотири роки тому в місті простерилізували всіх до єдиної безпритульних собак. Нові тварини з’являються на вулицях тільки тому, що їх викидають безвідповідальні власники. Люди залишають цуценят на базарі, під магазинами, привозять просто під ворота притулку.
Притулок переповнений і прихистити нових тварин вже не здатен. Щоб врятувати життя чотирилапим «безхатькам», зоозахисники намагаються оперативно знайти їм нових господарів через фейсбук. У цьому Тетяні Чеботарь допомагає депутатка міської ради Аліна Римар:
– Місяць тому викинутих цуценят знайшли серед поля, тиждень тому – на виїзді з міста, ще чотирьох підкинули під притулок. Прикро, що про існування притулку люди згадують тоді, коли тварину треба кудись подіти, а не тоді, коли її можна стерилізувати.
У Переяславській громаді діє програма з регулювання чисельності безпритульних тварин. У 2024 році з місцевого бюджету за нею вже витратили більше 252 тис грн, з яких 16 750 грн – на стерилізацію 17 самок, решту – на корм для тварин, які утримуються в притулку.
– Людина, яка прихистила безпритульну собаку, має право звернутися до нас і безкоштовно стерилізувати її в межах цієї програми, – пояснює Аліна Римар. – Навіть коли просили допомогти у стерилізації домашньої тварини, ми ніколи нікому не відмовили. Ми ж розуміємо, що бабусі з мінімальною пенсією ніде взяти майже дві тисячі гривень на стерилізацію. Але стерилізувати одну тварину простіше, ніж трохи згодом ще чотирьох. Тому закликаємо громадян бути свідомими й відповідальними.
Щодня надходять дзвінки від людей, які просять, або й вимагають забрати собаку до притулку, ніби він зобов’язаний прийняти всіх непотрібних господарям й покинутих напризволяще тварин. З сумною іронією Тетяна розповідає, як днями їй зателефонували й спитали: «Це пункт прийому собак?»
Хоча можливості притулку на межі, у ньому дбають про кожного підопічного. І, хоч охочих забрати тварин небагато, Тетяна Чеботарь віддає їх не кожному:
– Досі існує стереотип, що самка – це проблема. Приходять і просять «тільки хлопчиків, і, бажано, щоб виріс маленьким». Я пояснюю, що всі собачки стерилізовані, спокійні, будуть прекрасними хазяйками дому, й ніякі зграї псів за ними не бігатимуть. Якщо мені ставлять умови, що собака треба така, щоб мало їла й гучно гавкала, я відмовляю.
Тетяна Чеботарь зізнається: від проявів людської байдужості та навіть жорстокості часом опускаються руки:
– Траплялося, що людина взяла собаку з притулку, а через місяць привезла назад, бо вона виявилася «занадто активною», «набридла», «наробила шкоди» або не виправдала ще якихось очікувань. І це дуже боляче. Притулок – це мов дитячий будинок, а собаки – живі істоти, які так само, як люди, хочуть любові та ласки й дуже страждають, коли їх кидають. Більшість з них вже довіку не стануть домашніми. Тварина – не іграшка і не тимчасова забавка. Це відповідальність, відданість і справжня дружба.
Кажуть, рівень людяності суспільства визначається тим, як воно ставиться до літніх людей і тварин. Зоозахисники закликають громадян бути гуманними. Найкращий спосіб допомогти тваринам – подарувати дім і любов, яких вони так довго чекають.
Допомогти притулку донатом для придбання корму та медикаментів можна за реквізитами:
Картковий рахунок: 4246 0010 0243 7931
Банківський рахунок: Отримувач: У ДОБРI РУКИ ГО
Код отримувача: 42032155
IBAN: UA143052990000026006010117333
Назва банку: АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
