У Переяславі її знають насамперед як талановиту фотографку, чий об’єктив уміло ловить найщиріші емоції людей. Проте 2026 рік гучно відкрив Марину Беккер з абсолютно нового боку – як цілеспрямовану спортсменку, марафонку та амбасадорку бігового руху в нашому місті. Про те, як знайти в собі сили на 310 кілометрів за місяць, як біг допомагає вшановувати пам’ять полеглих Героїв, що таке справжній марафон та як конвертувати подолані кілометри у донати для захисників і захисниць України – ексклюзивно та максимально відверто у великому інтерв’ю для Proslav.
Нині за плечима цієї тендітної дівчини – 1500 кілометрів виснажливих тренувань, 12 здобутих медалей за сезон, подолання марафонської дистанції (42,195 км) під зливою у Хмельницькому та омріяна «Зірка Ліги Незламності» від Run Ukraine. Таких відзнак на всю Україну сьогодні налічується трохи більше тисячі, і відтепер одна з них по праву належить Переяславу.
Читайте також: «У школі мене не брали на змагання»: тренер Переяславської ДЮСШ Денис Могильний про забіг на 52 км та особисті рекорди
Від об’єктива до кросівок: пошук балансу та 31 день челенджу
Марино, робота фотографа – це постійний рух і важка техніка. Звідки в цьому насиченому ритмі береться ще й енергія для марафонських навантажень?
Фотографія для мене вже чотири роки залишається улюбленою справою та професією. А ось біг – це мій спосіб самовираження, натхнення і можливість відключити голову від складних реалій, у яких ми живемо. Я не ходжу в спортзал, моєю єдиною активністю є біг. У мене немає персонального тренера, я працюю одна, тому мій головний секрет – це жорсткий тайм-менеджмент. Треба вміти чітко планувати свій день, щоб поєднувати роботу, родину та систематичні тренування.
Взагалі біг був частинкою життя в різні періоди. Я бігала і в студентські роки, і коли хотіла привести себе у форму після того, як народила дитину. Тобто біг ішов зі мною поетапно, поки я не прийшла до того рівня, де є зараз
Мій повноцінний біговий шлях як спортсменки розпочався у жовтні 2025 року з першого півмарафону. Тоді я ще не уявляла, що рівно через рік бігтиму справжній марафон і зберу цілу колекцію медалей.
Навесні ти влаштувала собі божевільний, з погляду звичайної людини, челендж – бігала 31 день поспіль по 10 кілометрів. Де ти знаходила маршрути в Переяславі і чим він запам’ятався?
Так, я поставила собі за мету закрити місяць із цифрою 310 кілометрів. Жоден тренер чи професійний спортсмен такого не порекомендує, але для мене це був особистий виклик. За цей час я вивчила, мабуть, усі можливі маршрути в місті та поза ним.
Початківцям я раджу стартувати подалі від міської метушні. Найбільш пам’ятною для мене стала локація через музей просто неба у бік пристані – там значний набір висоти і чималі гірки, що чудово тренує витривалість. Ще один неймовірний маршрут – ліс біля Дніпра. Взагалі, кожен маршрут за містом – красивий. Адже у нас неймовірна природа. Але більшість моїх тренувань проходило у центрі міста та на місцевому стадіоні. Люди бачили мене, впізнавали, писали десятки повідомлень, що я їх мотивую. Це дуже приємно.
Як родина ставилася до твоєї підготовки до першого марафону?
У мене є закон успіху: якщо хочеш чогось досягти – менше говори і більше роби. Тому перед марафоном я навіть не казала батькам, що бігтиму таку колосальну дистанцію. Тримала це в таємниці. Мій тато тепер дуже пишається тим, що я пробігла марафон, вітав мене. Але краще нічого не розповідати до моменту, поки ти цього не зробиш, а вже потім отримувати нагороди та вітання. Найголовніша підтримка має бути всередині тебе. Біг вчить: якщо ти не вийдеш на тренування, ніхто за тебе цього не зробить.
Перші етапи Ліги Незламності: Київські старти та подолання себе
Цього року ти поставила перед собою глобальну ціль – пройти всі 4 етапи Нафтогаз Бігової Ліги Незламності від Run Ukraine. Як дався старт сезону?
Я дуже хотіла зібрати ту саму унікальну медаль-зірку, подолавши максимальні дистанції на всіх етапах. Шлях розпочався 22 березня на благодійному забігу NOVUS Десятка Незламності (10 км) у Києві на Оболонській набережній. У події взяли участь понад 5000 учасників.
Після зими я мала лише три тижні підготовки. Було неймовірно важко, друге дихання не відкрилося, і я фінішувала з часом понад годину. Але саме цей важкий старт показав мені: щоб бути успішною, не можна робити великих перерв. Потрібна систематична праця.
Другим етапом був півмарафон у Києві. Яким він був порівняно з першим?
5 квітня відбувся ювілейний 15-й Work.ua Київський півмарафон Незламності (21 км). Він об’єднав 9750 учасників із 28 країн! Траса була мені знайома з минулого року, я знала рельєф і могла краще розподілити сили. На дистанції я побачила відомого телеведучого Олександра Педана, який біг разом із військовим на протезі – це викликало мурахи і додало неймовірної мотивації. У результаті я покращила свій особистий рекорд на цій дистанції на цілих 8 хвилин!
10 кілометрів в образі принцеси: подарунок на День народження та травма
Багатьом твоїм підписникам у соцмережах запам’ятався твій травневий забіг у центрі Києва, де ти бігла в рожевому костюмі з діадемою. Що це була за подія?
Це був забіг MHP Run4Victory та New Run, який пройшов 17 травня – вперше від початку великої війни він відбувся безпосередньо в центрі столиці. Наступного дня після мого 32-річчя я вирішила зробити собі подарунок і вийшла на старт в образі принцеси: рожевий костюм, діадема. Це був спосіб самовираження!
Моєю ціллю було вибігти 10 кілометрів з однієї години – і я це зробила, встановивши особистий рекорд. Люди дуже тепло реагували на мій образ, робили компліменти, багато хто підписувались на мої сторінки у соціальних мережах, де я активно веду блог про свою спортивну діяльність.
П’ятірка і десятка для мене взагалі найважчі. 5 кілометрів для мене – це тільки просто старт. Я бігун не на короткі дистанції, я бігаю переважно «лонги» (long), і довгі дистанції мені даються навіть простіше
Проте на фініші я травмувала ногу. Це змусило мене зробити двотижневу паузу, що спочатку дуже засмутило. Але потім я зрозуміла, що цей відпочинок був критично необхідним організму після 310 кілометрів, які я «набігала» за попередній місяць.
До речі, про екіпірування. Як ти підбираєш свої яскраві образи для стартів?
Знаєш, свій перший півмарафон я пробігла у звичайних лосинах, футболці та… татових рибацьких окулярах! Але зараз для мене важливе самовираження. Я яскраво вдягаюся на забіги, люди мене запам’ятовують, надихаються цим. Знайомі часто жартують, що після 30 у мене просто «свиснула фляга» і я побігла. Але насправді «бігануті» (як ми самі себе називаємо) – це люди, які дуже круто рвуться до життя. Я кайфую від цієї енергії та свободи.
Одеська «траса смерті» та особистий рекорд
Третій етап Ліги проходив в Одесі. Кажуть, тамтешня Траса здоров’я є справжнім випробуванням навіть для досвідчених атлетів
Так, 14 червня відбувся благодійний Таврія В Одеський півмарафон Незламності (3566 учасників). Я завжди мріяла пробігти біля моря, але маршрут виявився надскладним. Траса здоров’я – це постійні затяжні підйоми та спуски. Бігуни жартома називають її «трасою смерті». Додайте сюди літню спеку і складнощі з гідратацією.
Я трималася пейсерів (людей, які задають стабільний темп) на час 2:09 до 19-го кілометра. Особливо важкою була гірка на 18-му кілометрі. Але я витримала і фінішувала з персональним рекордом – 2 години 11 хвилин, покращивши свій попередній час ще на 3 хвилини! За підсумками трьох етапів Ліги я посіла 11-те місце у своїй віковій категорії.
Бігати вдома: благодійність, онлайн-старти та пам’ять полеглих
Сучасний біговий рух невіддільний від благодійності. Розкажи про проєкт «Бігоспека»
Це чудова ініціатива від Run Ukraine, де тренувальні кілометри конвертуються в донати. Я долучилася до бігозбору «Робимо вітер» від Інтерпайп для 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ. За час цієї ініціативи організаторами Run Ukraine я пробігла 130 кілометрів і задонатила 1300 гривень – по 10 гривень за кожен кілометр. Загалом українські бігуни зібрали в цій ініціативі 2 мільйони гривень!
Через безпекову ситуацію багато забігів перейшли в онлайн. Як ти інтегрувала їх у своє життя в Переяславі?
Для мене була особлива честь бігати вулицями свого міста. Я брала участь у двох етапах онлайн-забігів Odesa SEASIDE RUNNERS, дистанційно бігла забіги Полтави та Черкас.
Та одна дистанція була найважливішою. Влітку, на 29 серпня, планувався забіг у Переяславі на честь полеглих Героїв, який перевели в онлайн. Я вийшла і пробігла 5 кілометрів на честь свого загиблого на війні однокласника Саші. Це був мій спосіб вшанувати його пам’ять.
Ще один потужний старт вдома – забіг «35 років стійкості» до Дня Незалежності від RACE EXPERT. Я поставила собі символічну мету: 35 років Незалежності – 35 кілометрів. І я пробігла їх Переяславом! На той момент це була моя найдовша дистанція, після якої я була впевнена, що восени буду бігти марафон.
Хмельницький марафон: тріумф під дощем
Кульмінація року – четвертий етап, ПриватБанк Київський марафон Незламності, який перенесли до Хмельницького. Ти долала свої перші 42,195 км. Як це було?
До цього марафону я готувалася довгих сім місяців. Організатори ухвалили складне рішення перенести його з Києва до Хмельницького заради безпеки. Це вимагало логістики, пошуку житла, але я знала, що маю бути там офлайн.
25 жовтня стартували понад 4300 бігунів (загалом було зареєстровано понад 11 000). Усі 42 кілометри ми долали під дощем. Хмельницький виявився красивим містом – ми бігли набережною, парками, навіть стадіоном «Полісся». Дистанція складалася з двох кіл по 21 км. І психологічно було дуже важко йти на друге коло, коли бачиш, що учасники десятки та півмарафону вже отримують медалі.
Свій перший марафон я бігла більше 4 годин і це мало мене виснажити, але після нього я приїхала додому і взагалі не відчувала, що пробігла 42 кілометри! Я була настільки заряджена, натхненна… На всіх фотографіях із забігу в мене просто величезна усмішка. Втома кудись просто поділася від усвідомлення того, що я це зробила
Що ж таке справжній марафон і які твої враження і спостереження з цього приводу?
Справжній марафон починається після 32-37 кілометра. Ноги вже не працюють, м’язи забиті, сили вичерпуються. Ти більше не думаєш про загальну дистанцію, ти думаєш лише про наступний крок. Дощ стікає з обличчя в очі. Але мене врятували глядачі: дітки, поліцейські, перехожі дуже тепло підтримували нас. На трасі я зустріла відомого виконавця Вадима Олійника, який теж біг свій перший марафон, ми обійнялися, і це додало сил.
За офіційними даними, які я зустрічала, що марафон біжать 70% чоловіків, 30% жінки. Для жінок комфортніші та безпечніші менші дистанції, такі як 5 км, 10 км або ж 21 км.
Коли я фінішувала, то дізналася, що увійшла до сотні жінок-марафонок і до двадцятки учасниць у своїй віковій категорії (30-34 роки). Усмішка просто не сходила з мого обличчя!
Яких людей ти зустрічаєш під час забігів? Хто вражає тебе найбільше?
Біг стирає будь-які межі. Хтось біжить за полеглих родичів, розповідаючи їхню історію. На марафоні у Хмельницькому була жінка, яка не вклалася у 6-годинний ліміт марафону, але вона не здалася і добігла останньою. І їй аплодували так, ніби вона фінішувала найпершою! Це вже її особисте величезне досягнення. Взагалі вік у бігу не грає ролі. У нашому Переяславі теж є спортсмени досить поважного віку, і це неймовірно надихає.
Унікальна «Зірка Ліги», відновлення та Бостонська мрія
На фініші марафону ти склала свою омріяну «Зірку Ліги 2026». Що вона символізує?
Зірка складається з чотирьох медалей кожного з етапів та п’ятої, центральної, яку вручали лише тим, хто пройшов увесь шлях і подолав дистанції у рамках 4 забігів Run Ukraine цього року. За офіційними даними, таких зірок на всю Україну зібрано близько 1155. І тепер одна з них – унікальна й лімітована – є в Переяславі!
Зірка для мене – це підсумок цього року. А загалом за сезон я отримала 12 медалей включаючи зірку Ліги.
Як правильно відновлюватися після таких стресових навантажень?
Ще до старту важливі сон і харчування. Зі сном у мене бувають проблеми – я дуже хвилююся перед стартами, що іноді переростає в безсоння. А ось після марафону треба зробити перерву в тренуваннях, якісно харчуватися, відновлювати гідратацію, за потреби відвідувати масаж. Головне – дати тілу час на відновлення і насолоджуватися тим, що ти зміг це зробити.
Які спортивні плани будуєш на 2027 рік?
Цього року я була «сезонним» бігуном, але тепер розумію, що не припинятиму тренувань і взимку. Наступного року я хочу досліджувати Україну. Можливо, це будуть Карпати, трейлові забіги по пересіченій місцевості. Звісно, є глобальна мрія будь-якого бігуна – світові мейджори: Бостон, Чикаго, Токіо. У Бостоні, наприклад, з 230 тисяч охочих відбирають лише близько 30 тисяч. Щоб туди потрапити, треба заслужити цей рівень. І я буду працювати, щоб колись вийти на той старт.
Марино, як ти оцінюєш перспективи Переяслава на біговій мапі України? Чи можливо організувати в нашому місті масовий забіг, як це роблять в інших містах?
Якщо говорити про марафони рівня Run Ukraine, то об’єктивно Переяслав поки що не витримає таких масштабів. У нас є нюанси з логістикою та браком місць для поселення тисяч учасників. Але якщо проводити менш масштабні, лімітовані за кількістю людей забіги, на які приїздитимуть учасники з інших куточків України – це абсолютно можливо.
Головне, щоб самі містяни бачили в цьому сенс. Поки що в Переяславі біг не є масово популярним, на пробіжках я зустрічаю одиниці, максимум десятки людей. Більшість обирає спортзали. Проте в нас є дуже круті спортсмени в інших категоріях. Тому я щиро вірю, що Переяслав здатен розвинути власну потужну бігову спільноту. Хай біг стане частиною нашої спортивної культури, і такі локальні старти з благодійною метою обов’язково знайдуть свою аудиторію!
Поради тим, хто шукає відмовки
Що б ти сказала людям, які виправдовуються браком часу, погодою чи настроєм, щоб не займатися собою?
Я скажу прямо: якщо ви шукаєте відмовки, значить, у вас просто немає справжньої цілі. Все інше – це лінь. З лінню треба боротися, це наш ворог. Якби не лінь, більшість людей давно б досягли того, про що мріють роками.
Не порівнюйте себе з іншими. Не чекайте понеділка чи ідеальних кросівок. Просто беріть і робіть. Біг навчив мене головного: якщо ти сам не вийдеш на тренування, ніхто за тебе цього не зробить. Вірте в себе, навіть коли ще не бачите результату, і проживайте кожен свій день на повну!
Поширені запитання (FAQ)
Це лімітована комплексна нагорода від Run Ukraine. Вона об’єднує чотири медалі за дистанції на всіх етапах Ліги Незламності 2026 та п’яту центральну медаль, яку вручали у Хмельницькому. Коли всі п’ять медалей зібрані разом і ти їх перевертаєш – на звороті складається єдина цілісна картинка. Там написано: «Нафтогаз, Бігова ліга Незламності 2026». Нині Марина з гордістю готова презентувати її на будь-яких спортивних заходах, щоб показати: проста людина, не професійний спортсмен, може заслужити таку нагороду. У 2026 році таку відзнаку змогли зібрати близько 1155 українців.
Сезон складався з чотирьох стартів (максимально дозволені дистанції – 5, 10, 21 км по трьох етапах Ліги): «NOVUS Десятка Незламності» в Києві, «Work.ua Київський півмарафон», «Таврія В Одеський півмарафон» та фінальний «ПриватБанк Київський марафон Незламності», який дозволяв пробігти марафонську дистанцію у 42,195 км.
Це благодійна ініціатива від Run Ukraine, яка дозволяє конвертувати тренувальні кілометри у фінансові донати. Наприклад, Марина Беккер долучилася до бігозбору для ДШВ, задонативши 1300 грн (по 10 грн за кожен із 130 подоланих кілометрів).
Так. Багато всеукраїнських та міжнародних забігів мають формат «онлайн». Учасник реєструється, долає необхідну дистанцію вулицями свого міста, фіксує результат через GPS-трекер і отримує офіційну медаль поштою.
Марина Беккер готувалася до свого першого марафону протягом 7 місяців. Її загальний біговий «пробіг» до підкорення дистанції 42,195 км склав 1500 тренувальних та змагальних кілометрів.
