Proslav продовжує розповідати про наставників Переяславської дитячо-юнацької спортивної школи. На черзі – досвідчений тренер з легкої атлетики Микола Мальченко.
Психологія чи фізична культура?
Навіть дітям із вражаючими фізичними даними задля досягнення вагомих результатів у спорті потрібен тренер. Він допоможе швидше досягти спортивних вершин, а головне – втриматися на лідерських позиціях.
Переяславські легкоатлети щороку займають призові місця на обласних, всеукраїнських і навіть міжнародних змаганнях. Багатьох із них виховав Микола Мальченко – тренер, який закохує у спорт, зацікавлює власним прикладом, підтримує, коли опускаються руки, стимулює новими цілями і пояснює, як їх досягти.
Микола Володимирович – корінний переяславець. Бігом захопився ще в дитинстві. У юнацькі роки змагався у складі збірної України з легкої атлетики. Виступав у бігу на 800 метрів, виконав норматив кандидата у майстри спорту.
Каже, що після школи вагався – обрати факультет психології чи фізичної культури. Та все ж переважила любов до спорту. Освіту він здобував у переяславському виші.
20-річний досвід
Зараз Миколі Володимировичу 45 років. Щодня він і сам тренується разом зі своїми підопічними. Власне, на стадіоні імені Лобановського ми й застали викладача.
Він розповів, що секцію легкої атлетики у міській спортивній школі заснували у 1971 році. Першим тренером став Микола Шульга – тоді вчитель фізкультури Положаївської школи, а нині заслужений працівник фізичної культури і спорту України, доцент кафедри спортивних дисциплін та туризму Університету Григорія Сковороди у Переяславі. У ДЮСШ він пропрацював до 1989 року.
А Микола Мальченко обійняв посаду тренера у 2002 році. На запитання, скільки спортсменів виховав за цей час, відповідає:
– Точно порахувати дуже складно, можливо, близько трьохсот. можу сказати, що ось це перед вами третє покоління. У нас прийнято міряти поколіннями, бо зрощуємо спортсменів змалечку і до майстра. Щоб дитина «визріла», потрібно 6-7 років. Легка атлетика – це не той вид спорту, в якому за рік можна вирости до професіонала. Це циклічний вид спорту, головною особливістю якого є багаторазова повторюваність фаз рухів у визначеній послідовності, які лежать в основі кожного циклу.
Микола Володимирович радить починати займатися легкою атлетикою орієнтовно з 8 років, коли дитина вже може концентруватися на занятті й витримувати фізичні навантаження від 40 хвилин до години.
– У групі займаються близько 30 дітей. Наймолодші тренуються окремо, а середні зі старшими – їм подобається, вони тягнуться за більш досвідченими товаришами.
«Пишаюся ними усіма»
Щодо підопічних, якими пишається найбільше, відповідає впевнено – усіма, бо це точно залежить не від здобутих медалей і звань, а прогресу, якого досягнув спортсмен.
– У кожного свій потенціал. Коли дитина приходить без особливих здібностей, і завдяки зусиллям, силі волі, регулярним тренуванням досягає кандидата в майстри спорту, вона для мене чемпіон на рівні з майстрами міжнародного класу.
Та все ж серед вихованців Миколи Мальченка багато майстрів спорту, чемпіонів обласних і всеукраїнських змагань. «Карина Тищенко, Ярослав Черниш, Стас Коноваленко – повигравали все, що можна», – усміхається тренер. А Владислав Ємець нині готується до участі в чемпіонаті світу, який відбудеться у травні на Багамах.
– Я ж сам бігав у збірній, мене застерігали, що майстрів спорту можна виховати тільки в школах вищої спортивної майстерності, як у Києві. Тому коли став тренером, для мене це був своєрідний виклик. Я відчував, що ми і в нашій спортшколі можемо виховувати майстрів. Бо це залежить від бажання, від прагнення до розвитку, від теорії та методики фізичного виховання. Це дуже важко, але це можливо.
«Зараз до секції приходить більше охочих, ніж 5 років тому»
Головною проблемою, за словами тренера, є те, що в Переяславі немає пристосованого для тренувань легкоатлетів приміщення.
– Взимку ми «стоячі бігуни». Тренуємося у залі академічного ліцею імені Мазепи, він невеликий, але ось так, за рахунок вправ, методичних прийомів справляємось.
Не менш важливу роль відіграє і «матеріально-технічне забезпечення» спортсменів:
– Легка атлетика – найпростіший вид спорту. Мається на увазі, що не потрібно якогось особливого інвентарю – бери й бігай, – усміхається Микола Володимирович. – Втім взуття має бути спеціальним, це дуже важливо, з правильною гнучкою підошвою. У 90-х ми бігали в кедах з «дерев’яною» колодкою, тоді мучилися з литковими м’язами.
Упродовж останніх двох років, незважаючи на воєнний стан, до секції приходить більше охочих, ніж, скажімо, 5-7 років тому, зауважує тренер. Вважає, що молодь дедалі відповідальніше ставиться до здоров’я і розуміє, що для повноцінного життя потрібні енергія та витривалість.
– З мого досвіду, якщо дитина втримається перші 2-3 роки, то займатиметься далі. Бо ось у цей період адаптації діти можуть часто хворіти, коли організм отримує стрес через навантаження. А потім імунітет зміцнюється і вони стають сильними й загартованими, – каже Микола Володимирович.
Телефон для довідок та запису: +380638399107 (Людмила Іванівна Буряк, директорка ДЮСШ)
