У Переяславі відбулася зустріч з українським поетом і видавцем, власником і директором видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га», громадським діячем, членом Національної спілки письменників, лавреата премій «Бу-Ба-Бу» (1987), «Благовіст», імені В. Свідзінського (2016), Національної премії України ім. Т.Шевченка (2017), кавалером міжнародного «Ордену усмішки» (Польща) Іваном Малковичем. Говорив про українську книгу в часі війни, читав поезії, ділився секретами книговидання. Зустріч відвідав і фотокореспондент Proslav.
Попри чималу впізнаваність і велику географію літературних зустрічей, виявилося, що Малкович у нашому місті вперше. Каже, останнім часом практикує поїздки кудись не так часто, адже це забирає багато часу. Не відгукнутись на запрошення з Переяслава не міг, адже тут написані найважливіші рядки, які «підживлюють» українську націю – мова про Шевченкові «Заповіт», «Наймичку» і «Кавказ». Нині окремі рядки з цих творів стали символами боротьби українського народу за свою свободу.
Про що приїхав нагадати переяславцям Іван Малкович та які вірші читав?
«Ці слова проникають у нашу кров і нагадують, що потрібно боротися за свободу. А в «Кавказі» є два ключові рядки: «Борітеся – поборете! Вам Бог помагає!». Я приїхав, щоб нагадати вам про це, про важливість цих рядків для нашої нації»,– такими були одні з перших слів відомого літератора в Переяславі, принагідно провівши паралель до сучасності, де багато хто досі не розуміє, що розмовляти російською мовою, особливо з дітьми – це моветон і ситуація яка не веде нас до майбутнього. Навіть навпаки – Малкович бачить в таких людях тих, хто «леліє українську поразку».
Як уточнили на сайті університету, у ході зустрічі Іван Антонович продекламував вершинні твори, які можна віднайти чи то у «Антології української поезії ХХ століття: від Тичини до Жадана», чи то дитячій збірці «Улюблені вірші», чи у «а-ба-ба-га-ла-гівському» новодруці – антології української поезії про кохання «Так ніхто не кохав». У впізнаваній інтонації Малковича над аудиторією злинули рядки Лесі Українки «Трагедія», Дмитра Павличка «Хочу тебе цілувати», Ліни Костенко «Сходить сонце», Миколи Холодного «На стрімкім териконі», Юрка Позаяка «Кохана», Олега Романенка «Мій кіт за тобою скучив», Єви Тур «Стоїш перед лицем смерти», Андрія Любки «Жінко прекрасна, хліб мій насущний», а також свій авторський вірш «Вона ще спить, вона ще трішки спить».
Малкович відкривав секрети українського перевидання «Гаррі Поттера» та його боротьбу з росіянами
Відповідаючи на одне з питань, Малкович зізнався що складною для видавництва була робота над українським перевиданням серії книг про «Гаррі Поттера», де англомовний текст мав бути адаптований до української мовної традиції так, аби діти-персонажі говорили сучасне, а не як професори літератури. У цьому ж ключі говорив Малкович і про те, як видавництво боролося з російськими видавництвами за те, аби українці читали розповіді про чарівника українською.
«Я приходив додому сумним розуміючи, що на те аби перекласти хоча б п’яту частину, де в оригіналі тисяча сторінок я не матиму відпустки, «не бачитиму» літа і початку осені. Але коли побачив, що мої діти кричать «Ура!» на те що п’ята частина матиме таку кількість сторінок, зрозумів, що це справді важливо. Тим більше з четвертої книги ми намагалися видавати кожну нову частину на кілька місяців раніше ніж це робили східні сусіди. Вони, навіть, засилали гінців, аби поцікавитися як у нас йдуть справи», – відкрив завісу видавничої історії головний «а-ба-ба-га-ла-маг» країни та зауважив, що шлях доброї книги в Україні з початком повномасштабного вторгнення дуже довгий та непростий, адже усі «свої» знають яке місто є поліграфічною столицею України та скільки кілометрів і кордонів має подолати той же особливий шведський папір для поетичних збірок, які зачекалися появи на світ або ж друку їх додаткових накладів.
Що нині планує Ліна Костенко та яку річ з Переяслава отримає найближчими днями?
Слід зауважити, що митці університету подарували на згадку Малковичу одну зі студентських робіт. Іншу передали легендарній українській поетесі Ліні Костенко, з якою співпрацює видавець. Відтак можемо припускати, що днями в оселі Ліни Василівни з’явиться частинка нашого міста. Також не можна не відмітити, що Малкович привідкрив переяславцям таємницю про те, що вже в цьому році світ побачить дві ноги книги Ліни Василівни написані в останні роки. Звісно ж, вони вийдуть у видавництві «А-ба-ба-га-ла-ма-га».
Наостанок перебування в Переяславі Іван Малкович відвідав Музей «Заповіту» Т.Г. Шевченка НІЕЗ «Переяслав». Був приємно подивований тим, що це місце збереглося і передає шевченківську енергетику.
Зустріч відбулася у рамках проєкту «Open University», який вже шостий рік реалізується Науковим товариством студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених та Відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю університету.
Нагадаємо, що на початку квітня у Переяслав завітав відомий український гурт «Schmalgauzen», а у минулу суботу до міста на запрошення закладу сюди завітали «Ветерани космічних військ» та Ігор Ласточкін: імпровізували та збирали кошти для ГУР.
