Міжнародна дискусія та нові дослідження: як у Переяславі пройшли ХХІІІ Сковородинівські читання

Автор Шимченко Іванна

Символічно у свято Покрови Пресвятої Богородиці, 1-2 жовтня, Університет Григорія Сковороди в Переяславі став майданчиком для масштабної наукової події. В умовах надскладної безпекової ситуації заклад зібрав когорту науковців, музеєзнавців та краєзнавців з України й зарубіжжя для обговорення біографії та творчої спадщини видатного філософа, передає Proslav.

Відкриваючи урочисте пленарне засідання 1 жовтня, проректор з наукової та інноваційної роботи Василь Дудар наголосив на особливій ролі освіти та науки сьогодні.

Він підкреслив, що Григорій Сковорода був одним із перших філософів, хто власним життям втілював цінності свободи та справедливості. За словами проректора, цьогорічні читання продовжують важливу місію виховання молоді в гуманістичних традиціях.

Чоловік та жінка сидять за столом із мікрофонами під час пленарного засідання конференції

Презентація фундаментальної монографії від 52 авторів

Однією з центральних подій заходу стала презентація колективної монографії «Вічно сучасний: життя, філософська, педагогічна та літературна творчість Григорія Сковороди», присвяченої 300-річчю від дня народження філософа. Працю, до створення якої долучилися 52 автори, представила керівниця Навчально-наукового центру Сковородинознавства Наталія Юхименко.

Видання складається з п’яти розлогих розділів, що охоплюють усі аспекти життя та впливу мислителя:

  • Історичний контекст: розкриття феномену українського та пан’європейського Просвітництва XVIII ст., розвитку освіти, економіки та культури того часу, а також детальний опис міст і сіл, де жив Сковорода (від Чорнух до Харкова).
  • Біографічні відкриття: завдяки архівним (зокрема угорським) джерелам автори знайшли нові факти про родовід філософа, його навчання у Києво-Могилянській академії, участь у Токайській експедиції та роботу в Переяславському й Харківському колегіумах.
  • Творчий та науковий спадок: оцінка внеску Сковороди у розвиток філософії, богослов’я, педагогіки, переосмислення його байок, пісень та унікальної мови текстів.
  • Вплив на культуру: місце мислителя в національному та європейському просторі, а також ноосферно-синергетичний аспект його спадщини з погляду сучасної науки.
  • Образ у мистецтві: відображення постаті філософа у фольклорі, літературі та мистецтві нащадків, а також новітня бібліографія сковородинознавчих праць.

Книга щедро проілюстрована репродукціями картин, світлинами музейних експонатів, пам’ятних місць та зразками національного одягу.

Міжнародний вимір, гості та вшанування пам’яті

До події долучилися чимало гостей. Зокрема, університет відвідала делегація Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького та представники Науково-дослідного інституту українознавства КНУ імені Тараса Шевченка.

Три людини сидять за столом із мікрофонами під час презентації у конференц-залі

У ході засідання прозвучали ґрунтовні доповіді:

  • Міхал-Тадеуш Гандзель (психотерапевт, Польща) ознайомив присутніх із томістичними поглядами на думку Григорія Сковороди.
  • Наталія Левченко (професорка ХНПУ ім. Г. Сковороди) розкрила метафізику буття Бога поза вимірами часу й простору в екзегетиці філософа.
  • Тарас Кремінь (професор НУК імені адмірала Макарова) проаналізував погляди переяславського професора Миколи Корпанюка щодо взаємодії держави та громадянського суспільства.

Окрему увагу приділили тяглості наукових поколінь. Професорка переяславського університету Ганна Токмань вшанувала пам’ять провідного сковородинознавця Миколи Сулими та презентувала результати студентського дослідницького проєкту «Поетична Сковородіана Дмитра Шупти».

Екскурсії та секційні дискусії

Друга частина першого дня пройшла у форматі знайомства з історією міста. Співробітники Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» – багаторічного співорганізатора події – провели для учасників екскурсії місцевими музеями.

Наступного дня, 2 жовтня, розгорнули роботу чотири секції конференції. Учасники зосередилися на обговоренні різних аспектів учення Сковороди та їхньої актуальності для сучасного українського суспільства.

Усі доповіді та матеріали конференції незабаром можна буде знайти в 11-му випуску збірника наукових праць «Переяславські сковородинівські студії». Організатори також анонсували, що наступні, ХХІV Сковородинівські читання, орієнтовно відбудуться у перший четвер жовтня 2028 року.

Міжнародна дискусія та нові дослідження: як у Переяславі пройшли ХХІІІ Сковородинівські читання — фото 4