Сьогодні, 18 листопада 2023 року, стало днем важкого прощання для рідних, друзів та усіх тих, хто знав полеглого захисника, молодшого сержанта Владислава Крутова. Proslav переповідає про те, як востаннє зустрів захисника рідний край – його рідна Семенівка.
По дев’ятій ранку траурний кортеж виїхав з Переяслава, через п’ятнадцять хвилин прослідував Пристроми і вже за півгодини, долаючи коридори людей які зустрічали процесію прихиливши коліно та вкривши останній шлях Воїна осінніми квітами, приїхав у Семенівку – тут, біля батьківського дому, відбулося прощання з Героєм. Поховали Владислава на місцевому кладовищі після заупокійної служби у Церкві Архідиякона Стефанія. Попрощатися з бійцем прийшли односельці, рідні та друзі, побратими, представники місцевої влади.
Владислав Крутов народився 25 жовтня 1998 року у місті Красний Луч на Луганщині і разом із своєю сім’єю переїхав до Києва у 2003 році. Після закінчення школи він вступив до технікуму та працював у інтернет-магазині. Перед повномашстабною війною родина перебралася до Семенівки, а Владислав у липні 2022 року вирішив добровольцем приєднатися до лав захисників України.
Відзначившись своєю високою мужністю та відданістю, Крутов навчався військовому ремеслу у Німеччині, став командиром аеромобільного відділення аеромобільної бригади. Будучи на вістрі фронту, разом зі своєю штурмовою бригадою, використовував сучасні зенітні установки. Як рідні, так і побратими пригадують – носити малиновий берет було для Владислава честю.
Під час бойових дій він пройшов Луганщину та визволяв Харківщину, але 20 серпня 2023 року, в районі населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області, молодший сержант зник безвісти під час оборони товаришів. Ворожий кулеметник припинив його молоде життя, коли Владислав прикривав інших військовослужбовців. Тривалий час родина та друзі чекали на новину про його долю, і тільки сьогодні, через три місяці зникнення, мати отримала повідомлення про трагічну загибель сина. Це стало великим ударом для рідних і близьких Владислава.
Світла і вічна пам’ять Герою, чиє безстрашне серце тепер б’ється у пам’яті кожного з нас. Співчуття родині та близьким. Їх втрата – великий внесок у боротьбу за мир та свободу нашої Батьківщини. Вічна пам’ять і дяка за Чин, Владиславе!