Переяславка Наталія Трошина збирає букети з квітів, які виготовляє з зефіру. Ніжні вишукані троянди, тюльпани, гербери, айстри виглядають мов живі, а насправді – смачні, корисні та точно не зів’януть! Єдиний недолік: цю солодку рукотворну красу шкода куштувати. До неї в гості завітав Proslav.
Все почалося з солоденького для онука
Важко повірити, що кондитерське хобі в житті 53-річної Наталії Трошиної з’явилося лише рік тому. Тоді вона захопилася виготовленням домашніх солодощів – випікала для маленького онука печиво: без штучних барвників, ароматизаторів та інших добавок.
Потім свої імбирні пряники спробувала розписати глазур’ю, пригостила рідних і друзів. Коли завдяки їхнім компліментам зміцніла віра в себе, господиня почала публікувати фото смаколиків у соцмережах. А до Міжнародного жіночого дня навіть виготовила невеличку партію на замовлення.
Пані Наталія закінчила Сімферопольський технікум харчової промисловості, але за фахом не працювала. Зізнається, що в юності не мала потягу до кулінарії, а саме туди поїхала навчатися, бо в тих краях жили родичі.
«Мені наснилося, що я малюю»
Багато років жінка займалася підприємницькою діяльністю – на переяславському базарі продавала вишивані вироби фабрики «Слобожанка». А три роки тому після великого душевного потрясіння – смерті мами – відчула внутрішню потребу зануритися в творчість: почала складати вірші, казки, поеми, пішла навчатися малюванню, писала картини.
Зважаючи на те, що пані Наталія ніколи до того не займалася образотворчим мистецтвом, її роботи справді вражають.
– Мені просто наснилося, що я малюю, кладу фарбу на полотно мазок за мазком… Я заходилася шукати для себе викладача і знайшла Людмилу Башук, вона навчила мене основним технікам, – каже жінка.
Так поступово жінка дійшла до кондитерки. А про зефірну флористику дізналася випадково – побачила на фото в інтернеті й закохалася з першого погляду.
– Пройшла марафон з виготовлення зефірних квітів, потім поїхала на майстер-клас до Києва. Там навчили, як варити зефір, висаджувати квіти та листочки. Звичайно, спочатку було важко і складно, але я людина дуже вперта і опускати руки перед труднощами не звикла. Потрібно немало сил та терпіння, щоб досягти задуманого результату, – ділиться Наталія Трошина.
«Мрію навчати інших створювати квіти з зефіру»
Це зараз, переглядаючи фото дебютних виробів, пані Наталія усміхається – вони далеко не ідеальні. Але кожна нова спроба була все кращою, головне – не зупинятися, каже жінка. І додає, що з їхньої групи, яка навчалася на столичних курсах, лише дві майстрині продовжують цю солодку справу.
Щоб займатися своїм хобі, господиня придбала спеціальні насадки. А для виготовлення зефіру закуповує якісні інгредієнти: агар-агар, альбумін, натуральні харчові барвники, фрукти для пюре та соку. Будь-яке починання вимагає фінансових затрат і часу, каже кондитерка.
– Спочатку я готую пюре, варю зефірну масу, затим висаджую квіти – на це мені потрібно близько двох годин, бо я ще «набиваю руку». І ще близько 24 годин треба, щоб зефір стабілізувався – квіти мають визріти. На другу добу зазвичай я вже збираю композицію. У холодильнику готовий зефір може зберігатися до 14 днів, але так довго він у нас ніколи не затримувався, – усміхається жінка.
Головними дегустаторами та підтримкою для пані Наталії залишаються рідні – чоловік, донька та син. Натхненням її серце сповнює заповітна мрія, якою майстриня поділилася і з нами:
– Досконалості немає меж, я продовжую вчитися. Мрію про те, щоб у майбутньому навчати інших створювати квіти з зефіру.
Минуло лиш кілька місяців, відколи пані Наталія відкрила для себе зефірне диво, однак земляки вже засмакували її витвори – замовляють на подарунок цілі композиції і просто як смаколик до чаю у невеличких коробочках. І поки на столі черговий букет чекає на свого замовника, пані Наталія знову збирається варити зефір – у її руках ці ласощі перетворюються на справжній витвір мистецтва.
- Сторінка Наталії Трошиної за посиланням. Телефон +38050 876 8760