У Верховній Раді зареєстрували новий законопроєкт, який пропонує реформувати підходи до кримінальної відповідальності за виготовлення та розповсюдження порнографічного контенту. Головна концепція документа полягає у чіткій диференціації діянь: скасуванні кримінального переслідування за створення добровільного дорослого контенту між повнолітніми особами за одночасного посилення захисту неповнолітніх від сексуальної експлуатації, передає Proslav.
Правовий аналіз законодавчої ініціативи оприлюднила адвокатка, партнерка SENSE, голова Комітету Асоціації адвокатів України (ААУ) з питань правового регулювання цифрового контенту та креативної економіки Ірина Шрамко.
За словами експертки, цей законопроєкт не означає «легалізацію всього підряд», а є спробою провести чітку межу між законними діями повнолітніх громадян і реальними злочинами – дитячою порнографією, примусом, експлуатацією, сутенерством щодо дітей та поширенням матеріалів без згоди авторів.
Реформування статті 301 Кримінального кодексу України
На сьогодні чинна редакція статті 301 ККУ передбачає кримінальну відповідальність за ввезення, виготовлення, зберігання, перевезення чи збут порнографічних предметів, навіть якщо йдеться про повнолітніх осіб та контент, створений за взаємною згодою. Законопроєкт №15294 пропонує кардинально змінити цей підхід.
Згідно з новою редакцією, кримінальне покарання за статтею 301 ККУ застосовуватиметься виключно за такі правопорушення:
- Збут або розповсюдження порнографічних матеріалів неповнолітній особі;
- Виготовлення, зберігання, перевезення чи переміщення відповідних матеріалів з метою їхнього подальшого збуту або розповсюдження неповнолітнім;
- Збут або розповсюдження порнографії малолітнім особам;
- Виготовлення, збут чи розповсюдження порнографічних матеріалів без добровільної згоди особи, яка на них зображена (контент без згоди);
- Примушування повнолітньої особи до участі у створенні матеріалів порнографічного характеру;
- Вчинення вищезазначених дій повторно, за попередньою змовою групою осіб або з метою отримання доходу у великому розмірі.
Таким чином, добровільний цифровий контент для дорослих виводиться із кримінальної площини, тоді як захист прав людини та заборона примусу залишаються ключовими запобіжниками.
Посилення захисту дітей та протидія насильству
Законодавча ініціатива суттєво підвищує санкції за будь-які злочини, пов’язані з дитячою порнографією та експлуатацією неповнолітніх. Зокрема, жорсткіша відповідальність запроваджується за:
- Умисне одержання доступу до дитячої порнографії;
- Придбання, зберігання, ввезення, перевезення чи переміщення таких матеріалів;
- Виготовлення, збут та розповсюдження дитячої порнографії;
- Примушування неповнолітніх або малолітніх осіб до участі у створенні відео- чи фотоматеріалів сексуального характеру.
Окремо посилюється кримінальна відповідальність за організацію та проведення видовищних заходів сексуального характеру за участю дітей, втягнення неповнолітніх у такі заходи, а також за утримання місць розпусти і сутенерство, якщо вони стосуються осіб, які не досягли повноліття.
Також у кримінально-правовому полі залишається суворе покарання за поширення порнографічних матеріалів без згоди зображеної особи (так звана «порнопомста»). Як наголосила Ірина Шрамко, такі дії порушують права людини та не можуть вважатися добровільним дорослим контентом.
Економічний аспект та інтеграція з податковим законодавством
Декриміналізація порнографії тісно пов’язана із фінансово-податковою інфраструктурою держави. Паралельно у Верховній Раді перебуває на розгляді законопроєкт №15111-д щодо особливостей оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Цей документ запроваджує нову систему адміністрування, знижує ставку ПДФО для фізосіб-кріейторів та встановлює неоподатковуваний ліміт у розмірі 2000 євро на рік для продажу вживаних або особистих речей через онлайн-сервіси.
«Якщо Україна прагне, щоб цифрові кріейтори залишалися в українській податковій юрисдикції, декларували свої доходи та сплачували податки до державного бюджету, держава має гарантувати їм базову правову безпеку. Неможливо ефективно адмініструвати податки з цифрових доходів і одночасно залишати частину цих доходів під загрозою кримінального переслідування», – констатує Ірина Шрамко.
Напрями доопрацювання законопроєкту
Експертка Комітету ААУ виділила чотири ключові позиції, які потребують фахового аналізу та доопрацювання перед фінальним голосуванням:
- Чіткість дефініцій: Формулювання мають бути однозначними, щоб унеможливити суб’єктивне тлумачення норм представниками правоохоронних органів.
- Синхронізація законодавства: Потрібно узгодити нову редакцію статті 301 ККУ з нормами податкового, валютного та банківського регулювання, а також фінансового моніторингу.
- Обґрунтованість лімітів: Потребує детальної оцінки поріг «доходу у великому розмірі», який виступає як кваліфікуюча ознака правопорушення.
- Розмежування понять: Важливо чітко відокремити дорослий цифровий контент від таких тяжких злочинів, як проституція, сутенерство, торгівля людьми чи сексуальна експлуатація.
Передісторія та позиція Міністерства внутрішніх справ
Нагадаємо, автором первинної законодавчої ініціативи виступив народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк. Проте 28 травня Верховна Рада не підтримала попередню версію законопроєкту. Натомість уже 4 червня до парламенту було внесено оновлений документ.
Текст нового законопроєкту офіційно підтримало Міністерство внутрішніх справ України. Як заявив очільник МВС Ігор Клименко під час IV Міжнародного саміту міст і регіонів, відомство погодило документ практично без зауважень, і тепер рішення залишається за народними депутатами.
Окрім того, міністр прокоментував нещодавню резонансну спецоперацію Офісу генерального прокурора та СБУ щодо викриття правоохоронців, які здійснювали корупційне прикриття («кришування») мережі «порноофісів» у трьох областях України. Ігор Клименко підкреслив, що МВС було поінформоване про заходи та всебічно сприяло розслідуванню, оскільки прояви корупції є неприпустимими для європейської держави, а остаточну крапку у справі поставить суд після оприлюднення доказової бази.
