Міністерство освіти і науки України офіційно заявило, що не бачить жодних підстав для зниження мінімального конкурсного бала зі 150 до 130 для вступу на низку популярних спеціальностей. У відомстві наголошують, що чинні пороги були встановлені заздалегідь, а ситуативні зміни можуть підірвати якість вищої освіти та довіру до вступної кампанії, передає Proslav.
Хто і чому просив знизити бал НМТ?
Дискусія розпочалася зі звернення «Спілки ректорів закладів вищої освіти України» до міністра Оксена Лісового. Освітяни просили переглянути мінімальний конкурсний бал для таких напрямків підготовки:
- C3 «Міжнародні відносини», C1.02 «Міжнародні економічні відносини», C1 «Економіка та міжнародні економічні відносини»;
- D4 «Публічне управління та адміністрування»;
- D8 «Право», D9 «Міжнародне право»;
- I1 «Стоматологія», I2 «Медицина», I3 «Педіатрія», I4 «Медична психологія», а також «Фармація» (за спеціалізаціями).
Згодом, 25 червня, цю ініціативу підтримав Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. У своєму Telegram-каналі він повідомив, що направив відповідного листа до Кабміну та МОН. Омбудсмен аргументував прохання тим, що вже п’ятий рік повномасштабного вторгнення випускники складають Національний мультипредметний тест (НМТ) у надскладних умовах: під час тривог, у сховищах та стикаючись із технічними збоями. Лише у червні до його офісу надійшла 21 скарга щодо проблем під час іспиту.
Окрім зниження порогу, Лубінець запропонував: повернути право на апеляцію після іспиту, публікувати тести та правильні відповіді після тестування, а також організувати іспит для дітей, які перебувають у місцях позбавлення волі.
Позиція МОН
У відповідь на заклики освітян та правозахисників МОН опублікувало на своєму сайті офіційну заяву. У відомстві наголосили, що правила вступу мають бути передбачуваними та орієнтованими на довгострокові інтереси держави.
«Позиція МОН послідовна і конкретна – ми маємо підтримати абітурієнтів у складних умовах війни, реагувати на конкретні організаційні проблеми та гарантувати проведення додаткової сесії тим, у кого для цього є підстави. Але вступна кампанія не може базуватися на ситуативних рішеннях без належного аналізу наслідків», – заявили у МОН.
У Міністерстві наголосили, що розуміють складні умови складання тесту, проте для розв’язання проблем з тривогами чи технічними збоями існує додаткова сесія. Щодо самого бала у 150 (який діє навіть для контрактників), міністерство навело чіткі аргументи, чому він не є інновацією 2026 року і запроваджувався поступово:
- Медичні спеціальності: високий поріг зумовлений критичними вимогами до якості підготовки лікарів, від яких безпосередньо залежатимуть життя і здоров’я людей.
- Юридичні та управлінські напрямки: необхідність забезпечити належний рівень майбутніх фахівців, чия діяльність пов’язана з роботою державних інституцій та захистом прав громадян.
- Економіка та міжнародні відносини: ці спеціальності традиційно мають величезний попит.
«Частина спеціальностей, щодо яких лунають пропозиції переглянути мінімальний конкурсний бал, традиційно користуються високим попитом серед абітурієнтів. Тому зміна порогу вплине не тільки на умови вступу, а й на якість конкурсного відбору та довіру до правил вступної кампанії», – резюмували в МОН, додавши, що порядок прийому обговорювався з університетами завчасно.
Математика залишається обов’язковою
Паралельно з дискусіями про прохідний бал, влітку 2026 року розгорілися суперечки навколо обов’язкового тесту з математики. Випускники масово скаржилися в соцмережах на надмірну складність цьогорічних завдань порівняно з 2025 роком.
На тлі суспільного невдоволення голова підкомітету з питань вищої освіти Юлія Гришина разом із півсотнею народних депутатів зареєструвала альтернативний законопроєкт №15254−1. Документ пропонує вже з 2027 року зменшити загальну кількість предметів на НМТ та зробити математику вибірковим іспитом.
Міністерство освіти та науки виступило категорично проти. Оксен Лісовий висловив переконання, що математика є безальтернативним базисом, адже вища освіта має розвивати здатність мислити алгоритмами та аналізувати масиви інформації.
Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко 8 червня вона офіційно відхилила ідею переведення математики до переліку предметів на вибір. За словами очільниці уряду, Кабмін не планує змінювати чинну модель тестування ні наступного року, ні в майбутньому, оскільки саме точні науки закладають фундамент для повоєнного відновлення держави.
