У Переяславі з другої спроби таки погодили купівлю мікроавтобуса для відділу культури за 1,91 млн грн: як минуло обговорення на сесії

Автор Ірина Мадісон

Придбання нового службового автомобіля за 1,91 млн гривень для відділу культури і туризму стало чи не найгострішим питанням на сесії Переяславської міської ради у четвер, 19 листопада. Ініціатива викликала тривалу дискусію між депутатами та керівництвом громади щодо доцільності таких витрат і бюджетних пріоритетів. Деталі обговорення передає Proslav.

Згідно з ухваленим рішенням, загальний обсяг фінансування Комплексної програми розвитку культури на 2026 рік збільшили на 1,95 млн грн – до 10,77 млн грн. Додаткові кошти спрямували на зміцнення матеріально-технічної бази відділу культури і туризму:

  • 1,91 млн грн – на придбання автомобіля Renault Trafic Grand Evolution 2,0D 150 MT6;
  • 40 тис. грн – на закупівлю багатофункціонального пристрою (разом на комп’ютерну та оргтехніку у 2026 році передбачили 60 тис. грн).

«Ланос, у якому гальмують ногами, – це неприпустимо»

Перед початком голосування міський голова Вячеслав Саулко наголосив, що транспортна проблема у відділі культури не вирішується роками, хоча підрозділ обслуговує величезну кількість закладів і подій у всій громаді:

«Це, мабуть, єдиний такий великий підрозділ, де працює майже сто осіб. Діють заклади культури, художня та музична школи. І, вибачте, той “Ланос”, у якому керівник відділу культури гальмує вже мало не ногами, не виходячи з машини, – це неприпустимо. Відділ культури забезпечує постійне перевезення дітей на різні заходи – чи змагання, чи культурні події, а також організовує відкриття меморіальних дощок, куди потрібно привезти колонки й апаратуру. Мене здивувало, що на профільній комісії це питання не підтримали. Прошу поставитися до нього з розумінням і відповідальністю: не може бути культура без транспорту», – звернувся до депутатів міський голова.

Депутатка Аліна Римар зауважила, що її колеги не заперечують проти оновлення транспорту, однак питання викликає сума витрат – майже 2 мільйони гривень:

«Думаю, ніхто з присутніх депутатів не проти того, щоб автопарк структурних підрозділів міської ради та комунальних підприємств розширювався і всім було комфортно працювати. Як я зрозуміла зі слів колег, питання полягає у ціні. Тож давайте все ж обговоримо, який саме транспорт ми купуємо і наскільки доцільно сьогодні виділяти на це майже 2 мільйони гривень».

У відповідь Вячеслав Саулко пояснив, що перед відділом культури ставили завдання знайти максимально бюджетний варіант:

«Я сказав начальнику відділу культури Валентину Шуткевичу: шукаємо найдешевший варіант, який тільки може бути. Ми не купуємо Toyota, Mercedes чи Volkswagen – йдеться про Renault, одну з найдоступніших марок. Чому звучить сума близько 2 мільйонів? Сам автомобіль коштує орієнтовно 1,8 мільйона, ще близько 200 тисяч піде на страхування, реєстрацію та супровідні документи. Ми заклали кошти одразу, щоб потім знову не виносити питання про дофінансування, тим більше попереду ще тендер. У нас велика громада, у кожному селі є творчі колективи, яких потрібно підвезти. Щоразу, коли виникає потреба, ми звертаємося до Олександра Пасічника, і він безкорисливо надає транспорт. Дайте можливість придбати авто й допомогти галузі».

Слова міського голови підтвердив і староста села Дем’янці Сергій Кузьменко:

«Думаю, цю проблему справді потрібно вирішувати. Буквально сьогодні до мене підійшов директор Дем’янецького будинку культури: завтра ансамблю “Мальви” потрібно їхати виступати у Переяслав, і він знову звертається з проханням надати транспорт, щоб привезти людей. Тому це питання нагальне».

Чому бюджетна комісія не підтримала ініціативу

Депутатка Марина Навальна зауважила, що спротив серед колег виник передусім через сумніви щодо доцільності купівлі саме мікроавтобуса в умовах відсутності масових заходів:

«По-перше, бракує відкритості інформації: написали суму, але не розписали детально, скільки коштує саме авто, а скільки – супутні витрати. По-друге, я спершу думала, що йдеться про легковий автомобіль, а виявилося – про мікроавтобус. Варто обговорити, чи є сьогодні нагальна потреба саме в мікроавтобусі, адже масових заходів зараз немає. Можливо, доцільніше взяти дешевший і мобільніший легковик. Я довіряю колегам із комісії, тому пропоную повернутися до цього питання пізніше», – додала вона.

Вячеслав Саулко заперечив, що легковик не закриє реальних потреб: коли на заходи виїжджають четверо-п’ятеро організаторів із колонками та музичними інструментами, легкового авто недостатньо, і згодом громаді все одно довелося б купувати ще одну машину. За його словами, необхідність придбання мікроавтобуса підтримують усі старости сіл громади.

Згодом слово взяв голова бюджетної комісії Олексій Дикий, який пояснив, чому комісія не схвалила це питання напередодні:

«Я не планував виступати на сесії, але не хочу, щоб бюджетну комісію сприймали як орган, що гальмує розвиток наших закладів. Ми не підтримали це питання зовсім не тому, що проти культури. Під час засідання комісії ми поцікавилися перспективами щодо укриттів для другої школи та лікарні. З’ясувалося, що якщо ми ухвалимо всі запропоновані бюджетні рішення, то розподілимо кошти фактично під нуль. Лише це стало причиною нашого рішення. Ми були б раді, якби працівники культури їздили безпечно й комфортно. Якщо є впевненість, що в грудні вистачить ресурсу на всі нагальні зимові потреби – тепломережу, пожежну безпеку тощо, – давайте підтримаємо. Якщо ж є сумніви – варто подумати».

«Не потрібно маніпулювати»: дискусія про укриття та своєчасність закупівлі

Заступниця міського голови Оксана Степаненко наголосила, що протиставляти потреби закладів освіти й культури неправильно, адже йдеться про тих самих дітей громади:

«Діти, які потребують укриттів, та діти, які відвідують гуртки відділу культури, – це фактично ті самі діти. Понад 240 вихованців здобувають призові місця на обласному й всеукраїнському рівнях, а колектив галузі налічує понад сотню людей. Жоден захід у місті чи селах не проходить без відділу культури. Потрібно перевозити не лише ведучих, учасників і мікрофони, а й картини військових, роботи відомих художників для виставок у мистецькій галереї, малюнки наших вихованців, музичні інструменти. Це автомобіль не для чиновників, а для величезної галузі, до якої входить, зокрема, і єдина в Київській області художня школа».

Така аргументація викликала різку реакцію частини депутатів. Аліна Римар закликала керівництво громади уникати маніпуляцій і поцікавилася, чому питання винесли лише наприкінці року. Оксана Степаненко відповіла, що відділ культури вже неодноразово намагався вирішити це питання раніше – зокрема, навіть за рахунок власних невикористаних коштів, але тоді депутати спрямували гроші на інші цілі. Цього ж року фінансування стало можливим саме в листопаді, оскільки раніше основні ресурси йшли на Нову українську школу, пожежну безпеку, субвенції та зарплати.

Підтримала колегу й Марина Навальна, акцентувавши на критичній ситуації з укриттями в Переяславі:

«Я вже не планувала виступати, але підтримую Аліну Михайлівну – коли вже починають нами маніпулювати, то я скажу. Ще у 2022 році, коли я першою порушила питання укриттів і доступності навчання, я стала однією з найбільш “незручних” депутаток. Сьогодні, під час повномасштабної війни, у місті досі немає жодного повноцінного відповідного укриття. Кабмін поставив жорсткі вимоги щодо їх наявності. Людям біля ЦНАПу й міської ради під час тривоги немає куди йти, у лікарні зі стаціонаром немає укриття, а діти змушені ходити до школи по черзі. Не треба нас шантажувати. Голосуйте за автобус, якщо вважаєте за потрібне, але питання укриттів залишається критичним».

Підсумовуючи дискусію, Вячеслав Саулко наголосив, що міська влада системно працює над безпековими об’єктами:

«Я сам чудово розумію, що укриття – це пріоритет номер один. Буквально вчора на Конгресі місцевих та регіональних влад ми порушували питання будівництва укриттів для закладів освіти, медицини та цивільного населення, адже це великі стратегічні об’єкти. Водночас ми працюємо з тим, що маємо: у місті є укриття в центральній аптеці, у підвалі художньої школи, на території приватного бізнесу – швейної фабрики “НУС”. Ми працюємо над передачею підземних приміщень архіву для другої школи та зробили все, щоб зберегти укриття у четвертій школі. Безпека так само важлива, як і робота, яку щодня виконує відділ культури».

Після тривалої дискусії питання поставили на голосування. З першої спроби рішення не пройшло – для його ухвалення не вистачило лише одного голосу. Втім, депутати проголосували за повернення до розгляду, і під час повторного голосування оновлення програми культури та придбання мікроавтобуса таки підтримали.