Обласний культурно-просвітницький захід «Голос кобзарів» вдруге прозвучав у Переяславі. У середу, 1 травня, в парку Тараса Шевченка справжні кобзарі відкрили школярам таємниці свого ремесла та показали, як створюється музичний символ української культури – бандура. Деталі розповідає Proslav з місця події.
«Голос кобзарів» – це черговий етап масштабного пізнавального проєкту «Просвітницький на колесах. Хто ми і звідки?», який знайомить школярів Переяславської громади з історією та культурою України. Його автор і втілювач – голова громадської ініціативи «Корінь нації» Микола Богатир.
Краєзнавець запросив до Переяслава майстрів Київського Кобзарського цеху, аби вони познайомили молоде покоління з історією та звичаями кобзарства, показали автентичні українські інструменти, аналогів яких немає у світі, заохотили цікавитися своїм корінням, прагнути до справжнього.
Головним гостем та спікером був переяславець Микола Товкайло – кандидат історичних наук, археолог та цех-майстер Київського кобзарського цеху. Ця спільнота об’єднала прихильників кобзарської традиції наприкінці 1970-х років. Її засновник Георгій Ткаченко створив креслення основних варіантів традиційної бандури і передав їх Миколі Товкайлу, своєму послідовнику.
На основі тих креслень за своє життя Микола Тихонович змайстрував близько пів сотні щипкових інструментів. Переймав досвід і від інших іменитих майстрів.
– У Переяславі жив Іван Степанович Ситник. У 20-х роках минулого століття він працював у майстерні на Хрещатику, де виготовляли скрипки. Він був шанованим музикантом, керував оркестром струнних інструментів, який створював музичний супровід для німого кіно. Мені пощастило поспілкуватися з ним і перейняти безцінні знання. Тепер я передаю їх своїм учням, які можуть зробити для себе інструменти, – розповів кобзар.
А далі Микола Тихонович зі своїми соратниками Сергієм Перехожуком і Віталієм Кобзарем провели майстер-клас з виготовлення справжньої бандури.
– Передусім нам потрібна велика цільна колода. Для спідняка – нижньої деки – найкраще підходить верба, але не всяка, а рожева, от як у нас. З рожевої верби інструмент виходить легкий, звучний, а от плакуча – не годиться. Підійде також клен, липа чи груша. Верхняк – верхню деку – роблять із хвойних порід дерева: сосни, ялини, смереки, – коментував процес Микола Тихонович.
Тим часом майстри вирубали серцевину й взялися за обробку деревини. Це дуже кропітка і тривала робота, бо обробляти стамескою деревні волокна слід обережно й виважено, аби не було ніяких тріщин. Школярі з цікавістю переглянули основні етапи створення інструмента й поспілкувалися з кобзарями.
Майстер Київського кобзарського цеху Віталій Кобзар завітав до Переяслава з міста Ірпінь. Виготовленням інструментів він займається близько 5 років, а музикуванням – з самого дитинства:
– У шкільні роки в мене був рок-гурт у Запоріжжі, звідки я родом. Я писав пісні й грав на бас-гітарі. Ми виступали і навіть записали один альбом. А вже у свідомому віці я почав шукав витоки свого родоводу і захопився старовинними українськими інструментами. У нас в Ірпені теж колись був цех-майстер, нині покійний Микола Будник, кобзарські інструменти якого вважаються одними з найкращих у світі.
Музикант поділився, що наразі завершує виготовлення свого першого інструмента:
– Коли ти вкладаєш свій труд, піт, а інколи й свою кров, якщо десь раптом поріжешся, цей інструмент стає рідним, мов частина тіла.
Віталій Кобзар вважає, що подібні культурні заходи дуже важливі для юних українців:
– У цій екзистенційній війні за виживання українського етносу це маркер ідентичності, який показує всьому світу, що ми маємо не тільки свою самоназву, а й надзвичайно багату культурну, музичну, традиційну історію, яка дійшла до нас з прадавніх років. Це величезна цінність, яку ми маємо зберігати і передавати дітям.
Співорганізаторами заходу «Голос кобзарів» були К3 «Центр культури і мистецтв», відділ культури і туризму, Просвітницький центр «Народний музей», Відділ освіти Переяславської міської ради, Відділ молоді, спорту та охорони здоров’я, Управління молоді та спорту КОВА, МГО «Нова Хвиля», ГО «Київський кобзарський цех», Переяславський клуб «Джура», Фонд національного відродження, Переяславська міська рада, ГО «Український екскурс», ГО «Гільдія професійних екскурсоводів та гідів Перекладачів», НІЕЗ «Переяслав».
