У Переяславі 27 грудня відкрили меморіальну дошку на честь бойового медика Андрія Пищика. Її встановили на фасаді рідного закладу, передає Proslav.
У Переяславі відкрили меморіальну дошку Андрію Пищику
«Андрій Пищик був людиною, яка з дитинства мала особливий дар – безмежну любов до життя у всіх його проявах. Він змалечку піклувався про тварин, розумів їх, як ніхто інший. Ця любов переросла у професію. Андрій навчався на ветеринарного лікаря, і його колеги говорили, що з тваринами він поводився так, наче вони його маленькі друзі. Чуйність і турбота, яку він проявляв до братів наших менших, стали основою його людяності. Саме ця глибока повага до життя штовхнула його стати на захист України», – розповіла ведуча заходу Влада Черненко.
До лав українського війська Андрій став 12 грудня 2023 року. Ніс службу бойовим медиком 3-го штурмового взводу 2-ї штурмової роти 1-го штурмового батальйону військової частини А 4010.
На жаль, 4 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання внаслідок удару ворожого FVP-дрону поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області його життя обірвалося.
«Його подвиг – це продовження тієї турботи, яку він дарував цьому світу кожного дня. І хоч на війні він пробув зовсім мало, цього часу йому вистачило, щоб стати Героєм», – наголосила пані Черненко.
Першими зняли завісу з дошки рідні Андрія: мама Катерина Василівна, тато Сергій Лукич та сестра Юлія.
Меморіальну дошку на честь Андрія Пищика освятив протоієрей отець Іван Будняк
Настоятель Храму Святого рівноапостольного князя Володимира Великого ПЦУ, протоієрей отець Іван Будняк провів освячення меморіальної дошки.
«Ми, своєю чергою, обов’язково повинні молитися за нього, за його душу і завжди пам’ятати. Тому, що він заплатив високу ціну і ми йому за це вдячні. Амінь», – звернувся до присутніх священник.
Мер Переяслава Вячеслав Саулко закликав завжди пам’ятати полеглих захисників громади
Голова Переяславської громади Вячеслав Саулко зазначив, що у пам’ять про Героя Андрія Пищика відривається меморіальна дошка. Вона нагадуватиме про високу ціну, яку продовжує платити український народ за право бути вільними та незалежними.
«158 воїнів, наших земляків загинули у цій проклятій війні. Вся Україна у крові, в плачах. Кладовища – у жовто-блакитних прапорах. Кожен день ми бачимо сотні матерів, жінок у чорних хустинках… Я не знаю, коли закінчиться це страшне горе. Але ми повинні завжди пам’ятати за кожного із тих, хто своїм життям виборював свободу і незалежність нашої України. Хто своїм життям і своїм тілом захистив нас усіх. Я звертаюся до громади – ніколи не забувайте наших захисників. Коли проходите поруч чи заходите до ліцею – зупиніться і згадайте тих людей, які навіки залишаться у нашій громаді як Герої… Я висловлюю найщиріші слова вдячності та співчуття рідним та близьким Андрія. Ви виховали справжнього Героя, захисника, патріота України. Схиляємо голови у знак пам’яті про Андрія, про усіх воїнів, які загинули на цій війні», – промовив Вячеслав Володимирович.
Представник РТЦК та СП зазначив, що меморіальна дошка буде постійним спогадом для усіх поколінь українців
Офіцер першого відділу Бориспільського РТЦК та СП Андрій Шаповал зауважив, що без сина залишилися батьки, без брата сестра, без земляка і патріота наше місто і вся Україна.
«Дивлячись на меморіальні дошки пам’ятаємо, якою ціною виборюється наша незалежність. Вічна пам’ять і слава українському воїну, нашому земляку Андрію, який на вівтар нашого майбутнього поклав найцінніше – власне життя. Відтепер пам’ятний знак на стіні ліцею буде постійним спогадом теперішньому і наступним поколінням про патріотизм і героїчний подвиг випускника та захисника Батьківщини. Доземно вклоняємося захисникам і захисницям, які віддали найцінніше – своє життя. Спочивай з миром, Андрію. Твій подвиг навічно житиме у наших серцях. Вічна пам’ять та шана Герою! Слава Україні», – звернувся Андрій Григорович.
Однокласниця Андрія Пищика Ірина Бабкіна поділилася про нього власними спогадами
Пам’ятну дошку на честь Андрія Пищика встановили коштом його друзів та однокласників. Своїми спогадами поділилася шкільна подруга Ірина Бабкіна.
«Зерно добра засівається для людини у дитинстві. Мені пощастило знати Андрія саме у цей період – з першого класу. Спочатку він сидів за сусідньою партою, а вже згодом мені довелося сидіти й поруч. Пригадую, як він приніс у баночці маленьку ящірочку і сказав: “Сьогодні на уроці вона сидітиме з нами”. Пізніше – вже були мишки… Знаєте, ця любов до усього живого від нього випромінювалася і я не здивувалася, коли дізналася, що Андрій вступив на ветеринарію у Золотоношу. Ще б пак! Адже те добро, яке засіяли вчителі і батьки з дитинства воно почало проростати у професію. Як грім серед ясного неба була звістка про те, що мій однокласник загинув на війні. Мені не хотілося вірити, адже кращі його роки мали би бути попереду. Я хочу подякувати батькам за Героя, за найпозитивнішу, найпрекраснішу людину на цьому світі. Він Герой, він нас захищав. Дякую вам!», – поділилася Ірина Петрівна.
Як зазначила ведуча, Андрій повернувся туди, де здобував освіту, щоб назавжди стати вчителем для усіх нас.
До меморіальної дошки Андрія Пищика поклали живі квіти
«А ми будемо його пам’ятати і розповідати про нього своїм дітям, щоб ті згодом могли розказати своїм. Так він залишиться живим. Нехай першим виявом нашої пам’яті стануть живі квіти, які ляжуть біля його меморіальної дошки», – додала пані Влада.
Вічна пам’ять Андрію Пищику. Вічна слава усім захисникам і захисницям України, які поклали свої життя за світле майбутнє нашої Батьківщини!
