«У сім’ї молилися на Шевченка після того, як дід возив його в Андруші»: вишивальниця Ніна Лазенко презентувала на виставці панно, присвячене Кобзарю

Автор Ірина Мадісон
Опубліковано: Оновлено:

У галереї Переяславського Центру культури й мистецтв відбулось урочисте відкриття виставки «Мистецькі історії міста майстрів». Свої художні твори представили члени творчої спілки «Мистецтво життя», повідомляє Proslav.

«У сім’ї молилися на Шевченка після того, як дід возив його в Андруші»: вишивальниця Ніна Лазенко презентувала на виставці панно, присвячене Кобзарю

В експозиції – роботи 25 майстрів: живопис, вишиті картини та ікони, вироби з лози, ляльки-мотанки та інше. Виставку приурочили річниці творчої спілки «Мистецтво життя». Саме у цей день, 7 жовтня, їй офіційно виповнилося вісім років. Зазвичай день народження спілчани святкували у тісному колі, а цього року вирішили показати свою творчість на широкий загал. Передусім – з благодійною метою.

Роботи, представлені на виставці, можна придбати – частину виручених коштів ми спрямуємо на потреби Збройних Сил, – розповіла голова творчої спілки «Мистецтво Життя» Алла Літкова. – На постійній основі членами нашої команди є близько двох десятків майстрів. Спілка, як той гуртожиток – одні пішли, інші прийшли. Хтось виїхав у Київ чи за кордон, хтось відійшов від мистецтва. Троє наших майстрів уже пішли з життя. Наймолодшій нашій майстрині 25 років. Найстаршій і водночас найактивнішій – 91.

Найповажніша майстриня-вишивальниця Ніна Лазенко у 91 рік не лише творить сама, а й навчає молодше покоління. На виставці представили кілька панно, особливе місце відведене тому, яке Ніна Іванівна вишила до 200-річчя Тараса Шевченка. До письменника у неї особлива любов:

– Дід мого чоловіка працював візником. Як Шевченко приїжджав до Переяслава у 1845 році, дід Микита віз його на своєму тарантасі від лікаря Козачковського в Андруші. А тоді ж, як приїхав додому, його спитали, кого він возив, сказав: «Я сьогодні возив Божу людину». Всі здивувалися: «Де ж ти її взяв?»  А він був у захваті: «Він мені всю дорогу стільки нарозказував! Я не міг його нічого спитать, що я подумаю – він вже каже, і все з віршами, все з приказками… Це, – каже, – Бог, а не людина, я таких не стрічавІ» І так тоді його полюбив, він дихав Шевченком. У сім’ї менше до Бога молилися, як на Шевченка. А мій покійний чоловік Григорій Романович був художником. Він намалює, а я тоді вишиваю. У мене вся хата заліплена вишивками. І Шевченка кілька портретів, а як же, – розповіла Ніна Іванівна.

За словами Алли Літкової, доєднатися до спілки може будь-яка людина, небайдужа до творчості. А переглянути виставку митців можна на другому поверсі корпусу №1 Переяславського Центру культури і мистецтв за адресою вул. Сковороди, 81.

Нагадаємо, Бориспільська майстриня презентувала у Переяславі виставку «Текстильні візерунки»