Вже рік у Переяславі та Києві діє Центр психологічної допомоги й реабілітації військових, ветеранів і членів їхніх родин «Molfa hub». Там їм допомагають повернутися до життя – віднайти внутрішню опору, нові цінності та сенси, розповідає Proslav.
37-річний переяславець Ярослав захищав Україну на Запорізькому напрямку. Отримав поранення, приїхав на лікування до рідного міста. Та окрім видимих травм, є ще невидимі рани, з якими військові повертаються з фронту – апатія, розлади сну, душевна порожнеча, тривога, депресія… Ярослав прийшов уже на четверту консультацію у «Molfa hub». Каже, завдяки психологам його внутрішній стан повільно, але впевнено гармонізується.
«Місце сили»
Кандидатка психологічних наук Оксана Руденко більше двадцяти років навчає студентів на кафедрі психології Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Разом зі своїм аспірантом, доктором філософії з психології Іваном Дмитриком вони працювали у військовому шпиталі. Там допомагали учасникам бойових дій в зоні АТО відновити ментальне здоров’я.
Після початку повномасштабного вторгнення Іван Дмитрик запропонував своїй наставниці спільно відкрити центр психологічної реабілітації військовиків та їхніх родин у Переяславі. На той час він уже був керівником і діючим психотерапевтом у київському медичному центрі «Мольфа» з 17-річним досвідом й очолював ГО «Асоціація ресурсної психології та психотерапії».
Так з’явився центр «Molfa hub», що означає «місце сили». Майже одночасно в Києві та Переяславі відкрили два осередки. Оскільки проєкт некомерційний та існує виключно на волонтерських засадах, засновникам довелося покладатися на підтримку благодійників.
З початку роботи й дотепер переяславський центр «живе» у приміщенні, яке безкоштовно надав у користування колишній міський голова Тарас Костін. Воно невелике, але затишне і містить найнеобхідніше: зал для проведення занять, кімнату для медитацій та вбиральню. Дякують і провайдеру «ХатаNet» за безкоштовне підключення інтернету.
Ментальне здоров’я учасників бойових дій відновлювали в Карпатах
Формат роботи у київському та переяславському центрах дещо відрізняється, розповідає Іван Дмитрик:
– У Переяславі Оксана Володимирівна проводить очні консультації і в режимі онлайн. Так, хлопці приходять з бойових завдань, ловлять зв’язок і підключаються просто з передової. У Києві ми також набираємо групи на виїзні реабілітаційні програми – здебільшого на Київщині, одна подорож була до Карпат.
В останньому такому ретриті взяли участь 15 військових і ветеранів та їхні жінки. З ними проводили індивідуальну та групову психотерапевтичну роботу, займалися спортом, йогою, медитаціями… Загалом така програма, включаючи проживання й харчування, обходиться в 16 300 гривень для однієї людини. Але для захисників та їхніх жінок участь була абсолютно безкоштовною. Усі витрати покрили коштами меценатів.
– Усі хлопці з цієї групі були з бойовим досвідом, один повернувся з полону, частина комісувалися і проходять реабілітацію у медичних закладах Києва. Вони знайомляться у нашому центрі й продовжують спілкуватися, підтримують один одного, – каже Іван Дмитрик.
У Києві частіше звертаються військові, у Переяславі – їхні близькі
Станом на червень 2023 року, у центрах «Molfa hub» провели очні консультації для 780 осіб, психологічну декомпресію після виконання бойових завдань для 175 воїнів, психологічне згуртування підрозділу для 84 бійців та надали психологічну допомогу 674 людям із родин військових і ветеранів.
– У Києві частіше звертаються військові й ветерани, у Переяславі – їхні родичі й близькі. Все ж у менталітеті двох міст є відмінності, – пояснює Оксана Руденко. – Наші чоловіки кажуть: «Ми сильні, ми самі впораємося». Переймаються, що в невеликому місті хтось дізнається про їхні візити до психолога. І приходять тоді, коли їх приводять за руку близькі. Або дружина звертається, плаче, просить допомогти її чоловіку. Тоді ми телефонуємо йому, пропонуємо прийти. Та вже після першої консультації напруга спадає і він повертається сам.
Центр «Molfa hub» уклав меморандум із координаційним штабом ГУР і надає підтримку родинам зниклих безвісти й військовополонених. Співпрацює з першим відділом Бориспільського РТЦК та СП.
– Рідні загиблих Героїв – це та категорія, яка сьогодні потребує великої уваги. У військкоматі їм дають наші контакти, радять звернутися до психолога. Мені прикро, коли кажуть, що військкомату байдуже – це не так. З Володимиром Мамітьком (офіцер І відділу Бориспільського РТЦК та СП – ред.) ми постійно на зв’язку. Ця людина переймається кожною сім’єю загиблих і зниклих безвісти воїнів. Він інколи сам звертається до нас з проханням поговорити з тією чи іншою людиною, – зазначає Оксана Володимирівна.
«Я сьогодні вперше за рік нормально спала»
Психологиня каже, що люди, які втратили на війні близьких, потребують спілкування з тими, хто пережили і здатні розділити це горе:
– У них є спільна тема для розмови, спільне бачення світу, вони розуміють, що не самі. Одна жінка поділилася: «Я не виходжу в люди, не спілкуюся з друзями. Їхні діти живі, а мого немає». Вона відвідала консультацію, поговорила з іншими відвідувачами, і на другий день сказала: «Знаєте, я сьогодні вперше за рік нормально спала».
Ще одна жінка прийшла до центру за пів року після загибелі сина військовослужбовця. «Я не перестаю плакати. Скажіть, що я нормальна», – звернулася вона до психолога. Коли пані Оксана запевнила, що абсолютно нормально людині в такій ситуації відчувати біль, скорботу й давати волю сльозам, жінка сказала: «Все, дякую. Мені просто важливо було це почути».
Пані Оксана вважає, що психологічна реабілітація військовослужбовців має стати обов’язковою на державному рівні.
– Потрібно, щоб звільняючись зі служби або приходячи у відпустку, хлопці відразу після військкомату йшли до психолога. У них можуть траплятися емоційні перепади, агресія, панічні атаки, хтось страждає безсонням, і, зрештою, впадає в залежність від алкоголю, бо не може впоратися самотужки. А рідні не знають, як поводитися, чим допомогти.
– Вони можуть відчувати страх повертатися на службу, або навпаки – у перші ж дні відпустки нестримно хотіти назад, бо ось це, цивільне життя, стало для них незрозумілим, складним, – додає пан Іван. – Іноді їх чіпляє, що тут молоді хлопці – такі, як вони – гуляють, розважаються. Вони вразливі до засилля інформації, яка раптом падає лавиною. «Тут все так складно. На війні простіше: той – друг, той – ворог, ти або живий, або ні», – зізнався мені один із пацієнтів.
Сексуальна реабілітація військових – ще один напрям роботи центру
За фахом Іван Дмитрик не лише психотерапевт, а й уролог і сексолог, закінчив Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького. Ще одним напрямком, яким він почав опікуватися під час війни – сексуальна реабілітація військових.
В Україні щонайменше 7 тисяч військових мають ушкодження статевих органів, каже лікар. А ще є військові, які зазнали контузій, травм головного та спинного мозку, ампутацій, що теж може впливати на зміни в статевому житті. Це показує, наскільки масштабною є проблема сексуальної реабілітації в Україні, і тривалі військові дії будуть лише поглиблюватимуть її.
– На державному рівні цим напрямком поки не займаються. Багато військових зазнали дуже складних травм або втратили статеві органи. Команда американських пластичних хірургів в галузі урології приїздила до Києва і провела 12 пластичних операцій, чотирьом чоловікам встановили імпланти. Це дуже дорогі операції – лише імплант коштує близько 10 тисяч доларів. Решта чекають, когось не прооперують, в когось чутливість вже не відновиться – так чи інакше їх всіх потрібно підтримувати і допомагати повернутися до життя, цим я займаюся, – розповідає Іван Дмитрик.
«Molfa hub» потребує підтримки
У Переяславі центр «Molfa hub» отримав значну підтримку від місцевого осередку Товариства Червоного Хреста України, який очолює Юлія Мурзаєва. Волонтери надають не тільки гуманітарну, а й психологічну допомогу всім, хто цього потребує.
Допомога потрібна й самому центру. Фахівці «Molfa hub» надають послуги безкоштовно, не отримуючи від того прибутку, кожен працює на своїй роботі. Кошти потрібні не лише для залучення нових спеціалістів, а хоча б на найпростіше – пригостити відвідувачів чаєм, сплатити за комунальні послуги. Поки розраховують на донати небайдужих та спонсорську допомогу благодійників.
Центр «Molfa hub» у Переяславі розташований за адресою: вул.Шевченка, 13, телефон: +380936021848. У Києві за адресою: вул. Предславинська, 42, офіс 4, телефон: +380670977788