20 червня на Переяславщині провели в останню путь Богдана Ільєнка – 23-річного Героя, який віддав життя за Україну, повідомляє Proslav.
Ільєнко Богдан Сергійович народився 9 серпня 2001 року в місті Переяслав. Після розлучення батьків разом із мамою переїхав до бабусі та дідуся в село Студеники, де й пішов до школи. Був допитливим хлопцем, цікавився технікою, фізикою, мав успіхи у навчанні. Педагоги та однокласники згадують його як усміхненого, доброго й товариського хлопця. Йому пророкували блискуче майбутнє винахідника. Та доля розпорядилася інакше.
Після завершення 9 класу Богдан вступив до Переяславського професійно-технічного училища, де здобув спеціальність електрика. Працював, допомагав рідним, а у 18 років був призваний до лав Збройних сил України. Саме там остаточно вирішив пов’язати свою долю зі службою – підписав контракт і став військовослужбовцем, розповідають на сторінці Студениківської громади.
З початком повномасштабного вторгнення Богдан став на захист рідної землі – спершу в лавах територіальної оборони, згодом – у Збройних силах України. Служив стрільцем-снайпером механізованого відділення у складі військової частини А7402. Побратими згадують, що він був відчайдушно хоробрим, чесним, незламним. Воював у Донецькій, Луганській, Харківській областях.
Життя молодого захисника обірвалося 12 червня 2025 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Дворічна на Харківщині.
Прощання з Героєм розпочалося у Храмі Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого в Переяславі. До спільної молитви за упокій душі воїна долучилися рідні, друзі, побратими, жителі громади та представники влади. Після заупокійної літургії траурний кортеж рушив до Студениківської громади. На в’їзді в село Студеники труну з тілом Героя зустріли живим коридором. Сотні людей стояли навколішки, з українськими прапорами в руках, встеливши дорогу квітами.
Поховали Богдана Ільєнка на кладовищі у селі Козлів. У вічній скорботі мама Тетяна, молодші брати Тимофій і Макар.
«Вклоняється рідна земля Героєві, у глибокій скорботі вчителі, сусіди, однокласники, друзі. Невимовно страждає родина. Кожен день нашого життя оплачений страшною ціною – ціною юних життів, нездійснених бажань, несповнених мрій. Ми не можемо здатися. Маємо стояти. Пам’яттю загиблих, сльозами матерів, зруйнованими долями заплачено за нашу стійкість», – зазначила голова Студениківської громади Марія Лях.
Світла пам’ять Богдану. Вічна слава українському Герою!