У п’ятницю, 3 квітня, на фасаді Переяславської гімназії №3 відкрили меморіальну дошку випускнику закладу Сергію Іващенку. Вшанувати Героя зібралися його рідні, побратими, колеги, вчителі та представники влади, повідомляє Proslav.
Церемонія відкриття пам’ятного знаку відбулася напередодні дня народження захисника: 4 квітня Сергієві виповнилося б 39 років. Але йому назавжди залишиться 37, бо своє молоде життя він поклав на вівтар свободи та незалежності українського народу.
Ведуча заходу Влада Черненко розповіла, яким Сергій був у мирному житті – працьовитим, надійним та відданим родині:
«Сергій Іващенко належав до тих чоловіків, чиї руки впевнено тримали кермо, а серце билося в такт мотору. Його життя пройшло в русі: від водія хлібозаводу, який щоранку розвозив свіжий запах хліба рідним містом, до далекобійника, що долав тисячі кілометрів дорогами України і Європи. Він знав ціну кожному кілометру.»
У червні 2024 року чоловік змінив кермо вантажівки на зброю, ставши до лав Збройних Сил України. Він служив навідником механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти в/ч А 4574 (214-й окремий спеціалізований батальйон OPFOR).
«Він пішов на фронт не тому, що любив війну. Він пішов туди, бо занадто сильно любив свій дім, – наголосила Влада Черненко. – Він воював за те, щоб ворожий чобіт ніколи не переступив поріг його оселі, щоб його доньки могли спокійно спати у своїх ліжках, а не ховатися у підвалах».
Сергій Іващенко загинув 13 вересня 2024 року під час запеклого бою в районі населеного пункту Костянтинівка Мар’їнської міської громади Покровського району Донецької області, до останнього подиху виконуючи свій військовий обов’язок.
Найціннішим скарбом у житті Героя була його родина. Власними руками він збудував дім і мріяв про те, як після повернення на рідному подвір’ї його зустрічатимуть кохана дружина та дві донечки. Саме дівчаткам – Вероніці та Єлизаветі – надали найпочесніше право: зняти синьо-жовте полотно та відкрити меморіальну дошку своєму татові.
Чин освячення пам’ятного знака здійснив помічник військового капелана, священник Ігор. Звертаючись до присутніх, він нагадав про найвищу жертву, яку приносять українські воїни:
«Ми зібралися не просто освятити дошку, а засвідчити: пам’ять про Сергія не помре. Вона вже назавжди записана в історії вашої громади, школи і цілої України. У Святому Письмі сказано, що немає більшої любові за ту, коли хтось кладе душу свою за ближніх своїх. І це не просто слова – ми бачимо живий приклад. Сергій не злякався, не залишився вдома. Він взяв до рук зброю і пішов захищати країну, сім’ю, віддавши найцінніше – власне життя. Ця меморіальна дошка має бути нам щоденним нагадуванням: ми живемо, працюємо і виховуємо дітей завдяки воїну Сергію та іншим Героям. Вони загинули за те, щоб Україна була вільною, світлою, чистою, без корупції, і щоб ми могли жити щасливо».
«Кожен прапор на цвинтарі – це чийсь коханий і рідний»
Секретарка Переяславської міської ради Лідія Оверчук висловила глибокі співчуття родині:
«Це скорботний квітневий день. Завтра родина мала б святкувати день народження, але сьогодні ми відкриваємо меморіальну дошку на стінах закладу, де пройшли безтурботні шкільні роки Сергія. Чи міг він передбачити таку долю? Ні. Це клятий сусід, який напав на нас, забирає найкращих синів, батьків, чоловіків. Тих, хто без страху йде віддавати найдорожче. Сергій поклав життя, щоб ми сьогодні стояли тут і чули спів птахів. Завтра його пам’ятатимуть діти, потім – онуки. Вони приходитимуть сюди, дивитимуться в ці ясні очі і низько вклонятимуться за мирне небо над нашим Переяславом».
Директор гімназії Володимир Бражник у своїй промові сказав:
«Кожен прапор на цвинтарі – це чийсь коханий і рідний, хто мріяв про свою сім’ю. Кожен прапор на цвинтарі хотів бачити, як ростуть його діти, благословити їх до шлюбу і дочекатися онуків. Кожен прапор на цвинтарі мав друзів, любив життя і мав плани на майбутнє. Кожен прапор хотів бачити усмішку своєї дружини і мами, а не їхні сльози. Наші поля сьогодні всіяні не прапорами, вони всіяні життям і цвітом нашої надії. Вічна пам’ять Герою!».
На завершення церемонії присутні поклали квіти до меморіальної дошки на знак шани та вдячності подвигу захисника.
