У Переяславі 15 квітня відбулася непроминальна культурна подія, що поєднала драйв українського року та сувору правду війни. У молодіжному просторі «ТВіСТ» Університету Григорія Сковороди відбулася вже друга зустріч у межах благодійного проєкту «University Live Stage». Цього разу гостем міста та закладу став фронтмен легендарного гурту «Нумер 482», а нині боєць Краматорської мобільної групи «Культурних сил» Віталій Кириченко, передає з місця події кореспондент Proslav.

Захід, ініційований командою університету та військового підрозділу «Культурні Сили», зібрав аншлаг: від студентів та викладачів до вихованців ліцею «Патріот». Зустріч виявилася далекою від формального виступу зірки – це був живий, іноді іронічний, а іноді до сліз щемкий діалог про те, що тримає нас у часи великих випробувань.
«Культурні сили»: фронтовий десант та місія ідентифікації
Віталій Кириченко презентував роботу «Культурних сил» – унікальної платформи, що об’єднує митців-військовослужбовців. Артист розповів, що щомісяця вони проводять близько 200 виступів на передовій та передають бійцям понад 1200 книг. Лише за 2025 рік платформа випустила 49 пісень, написаних військовими, а їхня кампанія «Україна стоїть, бо стоїть піхота» отримала престижну нагороду Effie Awards.

«Культура – це система нашої ідентифікації. Ворог витрачає мільярди, щоб переконати світ, ніби нас не існує, ніби нас вигадав Ленін чи австрійський генштаб. Але ми говоримо з хлопцями на фронті: якщо немає культури – немає народу. Наші пісні та інструменти – це лише засоби, якими ми доносимо ці сенси», – зазначив Віталій Кириченко.
Бойовий шлях: від стрільця до культурного медіума

У цей вечір усі охочі переяславці мали нагоду зустрічі не лише з музикантом, а й досвідченим воїном. Віталій Кириченко – стрілець 130-го батальйону 241-ї бригади. Його бойовий шлях пролягав через визволення Харківщини (Вовчанськ, Малововчина), Луганщину та пекельний Бахмут у квітні-травні 2023 року. За три роки він проїхав понад 100 000 кілометрів дорогами Донбасу.
«Я бачу себе певним медіумом між військовим і цивільним світами. Спочатку я військовослужбовець, а вже в цивільному житті – рок-музикант. На війні немає значення, ким ти був до того – барістою чи зіркою, там ми всі одна піксельна родина», – поділився Віталій.
Про «Океан Ельзи», «482» та головну пораду для сцени
Музична частина заходу була пересипана яскравими спогадами. Віталій розповів про виступ на розігріві в «Океану Ельзи» у Палаці Спорту на початку кар’єри. Згадуючи хвилювання перед десятитисячним залом, він процитував влучну житейську пораду від побратима: «Головне – не всратися». Ця прямолінійна мудрість викликала щирий сміх у залі, підкресливши різницю між глянцевим шоу-бізнесом і справжнім гартом характеру.

Не обійшлося і без лікнепу: музикант пояснив, що назва «Нумер 482» – це перші цифри штрих-коду українських товарів. Оскільки гурт родом з Одеси, це був їхній спосіб ще у 1998 році заявити: «Одеса – це Україна».
«Добрий ранок, Україно» та жарти про роялті
У ході майже двогодинного виступу Віталій Кириченко подарував публіці пісні «Моя Батьківщина», «Тероборона країни», «Трилер», «Сніг», «Я йду по воді», «Будьмо», «Запах свободи» та інші. Коли справа дійшла до легендарної пісні-візитівки, Віталій іронічно зауважив, що в кліпі 10-річної давнини він був «двометровим блондином вагою 65 кг». Почувши від студентки, що ця пісня стоїть на будильнику в її мами, артист миттєво відреагував:

«Спитай у своєї мами, де мої гроші? Я як музичний батюшка готовий очистити совість за використання пісні без виплати роялті всього за 200 чи 250 гривень донату на наш підрозділ», – влучно пожартував Кириченко та, принагідно, дещо пізніше, прочитав вірш одного з побратимів.
Благодійний аукціон: сковородинівці зібрали кошти на ремонт автівок підрозділу
Надзвичайно важливою частиною зустрічі став благодійний аукціон від модератора зустрічі, автора цих рядків Максима Левченка. Сковородинівці продемонстрували вражаючу єдність та щедрість:

- Шеврон «Культурних сил» був придбаний за 700 гривень;
- Стяг підрозділу з підписом гостя пішов «з молотка» за 1400 гривень;
- Прапор зустрічі, на якому розписалися всі присутні, купили за 600 гривень.
Усі кошти, зібрані у цей день безпосередньо за реквізитами підрозділу, спрямували на ремонт автомобілів мобільних груп «Культурного Десанту», які щодня працюють на лінії бойового зіткнення.

Візит Віталія Кириченка до Переяслава завершився дотриманням традицій проєкту, про «першу ластівку» якого, зустріч із фронтвуменкою гурту «Zwyntar» Сашею Кладбіще, ми писали минулого місяця. Гість залишив свій автограф на легендарних дверях офісу Наукового товариства, де розписуються всі почесні гості університету. Також музикант записав відеозвернення до студентства, знявся у креативному ролику для університетського TikTok та отримав у подарунок картину від місцевих митців.

Завершився вечір спільним виконанням пісні «Добрий ранок, Україно» у форматі «на біс», яка в умовах 2026 року звучить як справжній гімн незламності. На згадку зробили гарну спільну світлину.
«Вони гадали, що нас можна взяти за три дні. Але ми встали всі разом і довели, що ми – нація і ми маємо право на існування. Бо ми – українці», – резюмував Віталій Кириченко.

Повний відеозвіт зустрічі незабаром обіцяють оприлюднити на YouTube-каналі університету. Проєкт «University Live Stage» продовжує свою роботу, тож Переяслав чекатиме на нові неформальні зіркові зустрічі із практичним сенсом допомоги захисникам і захисницям.
А тим часом переяславський гурт «Драбадан» випустив новий альбом «Украдений рік»: які сенси заклали та де слухати

