Розмаїття вишитих сорочок переплелися з народними піснями, а спогади про історію українського козацтва поєдналися з ароматами традиційних українських страв. У Музеї просто неба 28 вересня було велелюдно – благодійним фестивалем «Козацька слава» відзначили прийдешнє велике свято Покрови Пресвятої Богородиці, розповідає Proslav.
1 жовтня Україна відзначатиме відразу три великих свята: державне свято День захисників і захисниць України, яке збігається із релігійним святом Покрови Пресвятої Богородиці та Днем українського козацтва.
Оскільки цьогоріч цей день припадає на вівторок, у суботу в Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини влаштували благодійний захід на підтримку Збройних сил України під назвою «Козацька слава».
Українські козаки вважали Богородицю заступницею, а свято Покрови – найважливішим у своєму календарі. День захисника України та свято Покрови Пресвятої Богородиці також нерозривно пов’язані між собою, символізують зв’язок поколінь і давню історичну традицію.
Протягом дня на базарній площі діяв ярмарок кулінарного мистецтва. Господині Переяславщини частували гостей стравами української кухні. Були тут куліш, домашні ковбаски, реберця, вареники, картопля з м’ясом, пироги та узвар.
Народні умільці представили на огляд відвідувачів свої найкращі художні роботи та різноманітний крам. Для дітей проводили творчі майстер-класи.
Наші предки на Покрову прощалися з осінню і зустрічали зиму. «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем». До Покрови завершувався період сватань і приготування до весіль, який починався після Першої Пречистої. В деяких регіонах і сьогодні дотримуються давньої народної традиції справляти весілля після Покрови й до початку Пилипівського посту.
Майстриня Людмила Леляк презентувала на ярмарку ляльки-мотанки ручної роботи. Кілька з них – у весільному вбранні. Людмила Панкратівна зазначила, що дівчатам, які хочуть вийти заміж, потрібно бодай доторкнутися до ляльки-нареченої – на щасливу долю.
А тим часом на сцені розпочалася концертна програма за участі запрошених гостей: аматорського колективу «Горлиця» БК с. Григорівка Березанської ОТГ, гурту «Шум’я» з м. Київ, ансамблю «Світлиця» з м. Бровари, гурту «Folk Daughters» Новооржицького БК Лубенського району Полтавської області, аматорського ансамблю «Шумовиця» із с. Іркліїв Золотоніського району Черкаської області.
Бурхливі оплески заслужили молоді учасники співочого фольклорного колективу «Шум’я».
– Ми записуємо старовинні пісні, вивчаємо та відтворюємо аккапельно так, як вони звучали в народі сотні років тому. Ми намагаємося максимально зберегти і передати наші пісенні традиції. Пісні записуємо самі від старих людей, від наших рідних, а також співаємо ті, що були записані десятки років тому, – розповіли солісти зі сцени.
Знаменна подія відбулася цього дня для першачків Переяславської гімназії №2 – вони пройшли посвяту в козачата. Не обійшлося й без козацьких забав та ігор з духом завзяття і спритності. Цікавинкою фестивалю став показовий виступ лицарського клубу «Переплуття».
Спільними зусиллями на благодійному заході вдалося зібрати 11 725 гривень, повідомила очільниця ГО «КОМАНДА НЕСКОРЕНІ» Ольга Дрига. Кошти спрямують на підтримку військових.
Історія Свята Покрови Пресвятої Богородиці
Легенди про витоки свята різняться, проте суть залишається незмінною: йдеться про епізод, коли Богородиця нібито з’явилася жителям Константинополя, захистивши їх від навали. За однією версією, місто взяло в облогу військо київського князя Аскольда (IX ст.), за іншою – сили мусульман-сарацинів або агарян (так візантійці називали арабів) у X ст.
Жителі міста звернулися до Божої матері з проханням про порятунок, після чого вона нібито з’явилася перед людьми та вкрила їх своїм покровом (омофором). Ворожі війська відступили, Константинополь врятували, легенда залишилася в житіях святих і літописних пам’ятках, а в пам’ять про диво у Візантії згодом стали святкувати день Покрови Пресвятої Богородиці.
Після прийняття православ’я князем Володимиром свято «перекочувало» у Київську Русь. У літописах є згадки про те, як князь Ярослав Мудрий віддає Київ і всю Русь «під покров Божої Матері».
Для козаків свято Покрови було найбільшим святом. В цей день у козаків відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою. На Запоріжжі в козаків була церква святої Покрови.
Відомий дослідник звичаїв українського народу Олекса Воропай писав, що після зруйнування Запорізької Січі в 1775 році козаки, що пішли за Дунай на еміграцію, взяли з собою образ Покрови Пресвятої Богородиці.
Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці, що впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту і отримало другу назву – Козацька Покрова. З недавніх пір свято Покрови в Україні відзначається ще й як день українського козацтва.
До початку жовтня закінчуються усі найважливіші сільські роботи (в тому числі сівба озимих) – завершений хліборобський цикл робіт. Зібраний урожай (достаток) та більш-менш вільний час дають можливість для проведення весіль. Це найблагодатніша пора для весільних гулянь, початку вечорниць. Звідси беруть свій початок весільні осінні тижні.
На Покрову упродовж всього дня спостерігали за погодою: якщо з Півдня дув низовий вітер, зима буде теплою, якщо дув вітер із Півночі – холодною, із Заходу – сніжною. Коли протягом дня вітер змінює напрямок, то й зима буде нестійкою. Якщо на Покрову листя з вишень не опало, зима буде теплою, і якщо сніг не випав, то його не буде і в листопаді.
