Розділити надію: у Переяславі ветеран розшукав і підтримав матір зниклого безвісти бойового товариша

Автор Ірина Мадісон
Опубліковано: Оновлено:

Всеукраїнський флешмоб «Підтримай матір Захисника», який стартував у Переяславі, продовжує об’єднувати серця. Цими днями до ініціативи долучився ветеран війни Андрій Левицький. Він привітав з прийдешнім Днем матері Ольгу Медвідь – маму свого побратима Дмитра, з яким пліч-о-пліч пройшов найгарячіші точки фронту і який нині вважається зниклим безвісти, повідомляє Proslav.

Розділити надію: у Переяславі ветеран розшукав і підтримав матір зниклого безвісти бойового товариша

З цієї нагоди Андрій запросив пані Ольгу до кав’ярні «Ейфорія» та подарував квіти. Під час теплої розмови вони пригадували історію його фронтової дружби з Дмитром та ділилися спільною надією на його повернення.

Розділити надію: у Переяславі ветеран розшукав і підтримав матір зниклого безвісти бойового товариша — фото 2

Дмитро Медвідь родом із Переяслава, Андрій Левицький – із сусіднього села Чирське, проте їхні шляхи перетнулися вже на службі у 101-й бригаді охорони Генерального Штабу. Спільні вишколи та ротації згуртували хлопців і вони стали справжніми друзями. Андрій служив бойовим медиком, а Дмитро – гранатометником.

– З Дімоном ми ділили один пайок на двох, – згадує Андрій Левицький. – 5 жовтня 2023 року разом вирушили на передову в Бахмутський район. Спочатку були в одній роті, а потім я – у восьмій, він – у сьомій, але трималися поруч.

Кінець осені 2023 року став для їхнього підрозділу надзвичайно важким випробуванням. Андрій отримав тяжке поранення внаслідок артилерійського обстрілу, після чого був евакуйований на тривалу реабілітацію. Дмитро ж зник безвісти під час безперервних п’ятиденних штурмів.

– Тоді точилися дуже важкі бої, позиції постійно переходили з рук у руки: то ми захопимо, то ворог відіб’є. Як медик, я постійно був на рації, щоб координувати евакуацію та надання допомоги, – розповідає ветеран. – Поранених було багато, частина хлопців потрапила в полон. По рації передали, що Діма – «трьохсотий жовтий» (поранений середньої тяжкості – ред.). Але саме в той час нашу позицію захопив ворог, і більше жодної інформації про нього не надходило.

Розділити надію: у Переяславі ветеран розшукав і підтримав матір зниклого безвісти бойового товариша — фото 3

«Виховала сина так, щоб на нього можна було покластися»

Дмитро Медвідь пішов до війська за контрактом у 22 роки. Зовсім скоро, 18 травня, йому виповниться 25. Пані Ольга виховувала сина самотужки, привчаючи до відповідальності змалечку. Хлопець закінчив міську гімназію №2, потім здобув фах електрика у місцевому профтехучилищі.

– Він ще зі школи все робив сам, медогляди проходив сам, усі свої завдання вирішував самостійно. Я виховувала його так, щоб у майбутньому на нього могла надійно покластися його дружина, – з гордістю і болем каже пані Ольга.

Нині мама знаходить розраду в Об’єднанні родин зниклих безвісти, полонених та загиблих Захисників Переяславщини. Андрій розповідає, що розшукав маму свого побратима завдяки акції на підтримку безвісти зниклих воїнів.

Розділити надію: у Переяславі ветеран розшукав і підтримав матір зниклого безвісти бойового товариша — фото 4
Ольга Медвідь під час акції на підтримку зниклих безвісти та полонених захисників

– Під час однієї з акцій на підтримку зниклих безвісти моя дружина побачила тьотю Олю з прапором. Запитала мене, чи служив зі мною Дмитро Медвідь зі 101-ї бригади. Я відповів: «Звісно, я його знаю!» Я приїхав на акцію і через координаторку об’єднання Юлію Мурзаєву знайшов маму Діми. Тепер ми постійно на зв’язку. Віримо, що Діма обов’язково повернеться.

Сьогодні цю непохитну віру розділяє вся родина. Разом з мамою на воїна чекають кохана дівчина та улюблена кицька. «Коли я читаю молитву, вона завжди приходить і сідає біля мене. Теж чекає на свого господаря», – ділиться пані Ольга.

Розділити надію: у Переяславі ветеран розшукав і підтримав матір зниклого безвісти бойового товариша — фото 5
Ольга Медвідь під час презентації «Рушника надії», створеного жінками зниклих безвісти та полонених воїнів з Переяславщини

Підтримувати родини Героїв – це найменше, що може зробити суспільство, переконаний ветеран.

– Такі акції та зустрічі дуже потрібні. Це в першу чергу підтримка матерів, дружин, дітей, які щодня чекають, вірять і сподіваються на повернення своїх рідних. Треба підтримувати всіх і кожного, щоб люди ні на мить не забували, якою ціною нам дається сьогоднішній день, – підсумував Андрій Левицький.

Розділити надію: у Переяславі ветеран розшукав і підтримав матір зниклого безвісти бойового товариша — фото 6

Як долучитися до флешмобу?

Ініціатива «Підтримай матір Захисника» триває, і кожен може стати її частиною, щоб висловити вдячність жінкам, які виховали справжніх Героїв. Зробити це дуже просто:

  • Приділіть увагу: завітайте до мами воїна – того, хто нині захищає країну, перебуває у полоні, зник безвісти або віддав життя за Україну.
  • Подаруйте тепло: принесіть квіти або просто запросіть на каву. Найцінніше – ваш час та щира розмова.
  • Поділіться історією: опублікуйте фото чи коротку розповідь про вашу зустріч у соціальних мережах, додавши хештег #ПідтримайМатірЗахисника.