У суботу, 20 червня, у Переяславі відбулася чергова толока, організована командою новоствореної громадської спілки «Воїни Побратими». Ветерани та чинні військовослужбовці зібралися, аби продовжити масштабний проєкт – у приміщенні колишньої швейної фабрики будують дитячий спортивний зал. Proslav побував на об’єкті та дізнався, яким буде новий спортивний простір, хто зможе в ньому займатися та чому ця ініціатива є життєво необхідною для самих військових.
Учасник об’єднання, ветеран Сергій Галицький розповідає, що ідея створити дитячий спортзал зародилася ще до початку повномасштабного вторгнення. Проєкт замислювався як альтернатива приміщенню згорілого місцевого кінотеатру. Реалізація цього задуму була призупинена через повномасштабну війну, але завдяки підтримці меценатів захисники знову взялися за справу.
Просторе приміщення площею близько 300 квадратних метрів у будівлі швейної фабрики безкоштовно надав у користування підприємець Олександр Пироговський. Проте стан локації потребував колосальних зусиль.
«Тут не було нічого, навіть входу. Ми все рили та облаштовували власноруч: робили сходи, заливали бетон. Навіть кондиціонери вже встановили своїми силами», – говорить Сергій Галицький.
Поки що найважчу чорнову роботу захисники виконують самостійно. Під час суботньої толоки вони демонтували стару дерев’яну підлогу та підготували площу під заливку бетону, яку планують розпочати вже наступного тижня. На подальші етапи планують залучати професійних будівельників, а щодо будівельних матеріалів – проситимуть допомоги у небайдужих підприємців, адже ремонт потребує значних коштів.
Основним напрямком майбутнього залу стане бокс. Для оснащення простору ветерани вже заручилися підтримкою відомого українського виробника професійного спортивного спорядження «BOYKO-SPORT».
«Засновник компанії Олександр Бойко часто буває у Переяславі. Я показав йому наш об’єкт, і він схвально відгукнувся про ініціативу, пообіцявши продати нам боксерський ринг та спорядження за собівартістю. Щоб зібрати гроші на інвентар та завершення ремонту, ми також плануємо подаватися на гранти», – пояснює Галицький.
Тренування, доступні для всіх
Проводити тренування в новому залі вже погодився місцевий наставник юних боксерів Семен Грушецький. За словами Сергія Галицького, коли тренеру запропонували долучитися до ініціативи, він без вагань підтримав ініціативу. Наразі в СК «Боєць» під керівництвом Грушецького займаються близько 80 дітей, проте в їхньому нинішньому приміщенні на базі закладу імені Володимира Мономаха дітям бракує місця.
Сергій Галицький нагологує, що спорт має бути доступним, тому займатися тут зможуть усі охочі діти. Заняття фінансуватимуться за рахунок добровільних внесків. Зібрані внески покриватимуть зарплату тренерам та комунальні послуги. Весь залишок акумулюватиметься і спрямовуватиметься виключно на потреби дітей – закупівлю форми чи поїздки на змагання. Для дітей ветеранів заняття будуть абсолютно безкоштовними.
Відкрити двері нового залу планують вже цього року. «В ідеалі ми хочемо запуститися восени. Ремонтні роботи займуть близько місяця, а далі все залежатиме від швидкості отримання гранту та закупівлі інвентарю», – додає ветеран.
«Спільна мета повертає до життя»
Організація виникла з ініціативи ветеранів 137-го батальйону ТрО, сформованого на базі Бориспільського району, проте її двері відкриті для всіх. До спілки запрошують приєднуватися чинних та колишніх військовослужбовців, членів їхніх родин і волонтерів.
У планах «Воїнів Побратимів» масштабні ініціативи:
- Відстоювання прав та інтересів військовослужбовців.
- Реалізація соціально корисних проєктів та контроль за рішеннями місцевої влади.
- Патріотично-виховна робота з молоддю.
- Організація дозвілля для психологічного розвантаження ветеранів (спільна риболовля, відпочинок на природі).
Голова громадської організації «Воїни Побратими» Сергій Дяченко підкреслює, що будівництво спортзалу – це перший великий проєкт новоствореної спілки.
«Після повернення з бойових дій перші пів року хлопцям дуже важко адаптуватися до цивільного життя: зрозуміти, що ти робиш і для чого ти взагалі тут. Спільна фізична праця і єдина мета об’єднують нас. Коли ми бачимо, що робимо це заради підростаючого покоління, з’являється стимул жити далі», – ділиться Сергій Дяченко.
