У четвер, 20 березня, в інформаційно-ресурсному просторі при Управлінні соціального захисту населення Переяслава відбувся тренінг для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Захід організував благодійний фонд «Рокада», а спікеркою виступила Наталія Рябченко – соціальна працівниця з питань гендерно зумовленого насильства (ГЗН), інформує Proslav.
Наталія Рябченко розповіла про види насильства, причини його виникнення та методи протидії. Фахівчиня пояснила, що одним з головних напрямків її роботи є кейс-менеджмент – соціальний супровід постраждалих осіб, а також проведення інформаційних сесій для жінок і дівчат. Вона наголосила на важливості вчасних розмов з підлітками про стереотипи щодо жінок і чоловіків та механізми подолання гендерної нерівності.
За словами експертки, внутрішньо переміщені особи часто стикаються з труднощами соціалізації. Жінки, які переїхали до нових громад без чоловіків, можуть піддаватися упередженому ставленню та стигматизації.
«Війна не є причиною збільшення випадків гендерно зумовленого насильства, але може виступати каталізатором. Стереотипно вважається, що чоловіки, повертаючись з фронту, стають агресивними щодо своїх сімей. Однак у більшості випадків виявляється, що насильство відбувалося і до війни», – підкреслила Наталія Рябченко.
Головна порада: не мовчати
Спікерка закликала не замовчувати проблему та звертатися по допомогу. В Україні діють гарячі лінії, служби підтримки, соціальні квартири та шелтери для жінок. Постраждалим допомагають знайти житло, роботу та отримати психологічну підтримку. Проте остаточний вибір – залишитися чи піти від кривдника – завжди залишається за людиною.
За статистикою, 90% жінок повертаються до своїх кривдників, часто через прив’язаність до минулого. Водночас є успішні історії, які демонструють, що вихід є.
«З нашої практики, жінки йдуть від аб’юзера з п’ятого чи шостого випадку насильства. На тренінгах ми розповідаємо, як підготуватися до цього кроку: мати зібрані речі, документи, запасний телефон і підтримку оточення», – зазначила Наталія Рябченко.
Спікерка зазначає, що під час тренінгів жінки часто діляться своїми історіями та запитують, чи те, що вони переживають, є насильством.
«Десь на третій нашій зустрічі вони кажуть: “Я ніколи не думала, що це насильство. Я думала, що так у всіх родинах”. Ми нікого не змушуємо йти з сім’ї – ми лише даємо інформацію», – пояснила спікерка.
Для отримання допомоги можна скористатися мобільними застосунками «Крила» та «Поліна».
Або зателефонувати на Гарячі лінії:
- Урядовий контактний центр – 1547 (з мобільного або стаціонарного). Інформаційна консультація, психологічна підтримка, реєстрація відповідного звернення до державних органів. Цілодобово і безкоштовно.
- Національна гаряча лінія з запобігання домашньому насильству – 116 123 (з мобільного) або 0 800 500 335 (зі стаціонарного). Цілодобово, безкоштовно, анонімно. Інформаційна, соціально-психологічна та юридична підтримка.
Нагадаємо, мешканці постраждалих від атаки будинків у Переяславській громаді отримають матеріальну допомогу.