Верховна Рада затвердила закон про академічну доброчесність. За відповідний законопроєкт №10392 проголосували 260 народних депутатів, повідомляє Укрінформ, передає Proslav.
Документ визначає, що порушення академічної доброчесності здобувачем освіти чи вступником може мати серйозні наслідки – включно з відрахуванням із закладу, навіть якщо порушення виявили вже після зарахування.
Закон зобов’язує викладачів і науковців реагувати на порушення та чітко визначає їхні види, серед яких плагіат, самоплагіат, приписування авторства, фабрикація й фальсифікація даних, недоброчесне використання результатів штучного інтелекту, виконання завдань не самостійно, недозволена допомога, недоброчесне оцінювання, академічний саботаж, схиляння до порушень та інституційні порушення.
За виявлені порушення застосовуються виховні, академічні, дисциплінарні та інституційні заходи, незалежно від того, чи притягалася особа до іншої відповідальності. Академічна відповідальність поширюється на осіб, яким на момент порушення виповнилося 14 років.
Санкції можуть бути як м’якими – попередження, повторне виконання роботи або оцінювання, так і жорсткими – позбавлення стипендій і пільг, заборона участі у конкурсах та програмах академічної мобільності, відрахування з навчання або позбавлення наукових ступенів і звань.
Для педагогічних і наукових працівників передбачено обмеження у професійній діяльності, виключення з колегіальних органів, заборону керувати науковими роботами, брати участь у грантах чи атестаціях, а також дисциплінарні стягнення – аж до звільнення.
Особи, притягнуті до академічної відповідальності, протягом року не можуть претендувати на присвоєння педагогічних або наукових звань.
Окремо закон регулює питання відчуження авторства, академічного плагіату, фабрикації та фальсифікації, за які для студентів передбачене відрахування, а для працівників – звільнення або інші санкції.
Порушення під час вступних іспитів стає підставою для припинення участі в конкурсі, а виявлення порушень після зарахування – для відрахування.
Також запроваджується механізм повідомлення про факти академічної недоброчесності: будь-яка особа з доказами може звернутися до керівника закладу або уповноваженого органу, а у випадках щодо керівників закладів – до відповідних державних структур.
Мета закону – підвищення якості освіти та науки, зміцнення довіри до результатів навчання та досліджень, зменшення корупції й забезпечення чітких правил академічної доброчесності для всіх учасників освітнього процесу.
Нагадаємо, в Україні запровадять ЗНО для дев’ятикласників: коли чекати на нововведення.
