В умовах повномасштабної російської агресії Україна продовжує розвивати систему національного спротиву. Важливими кроками стали ухвалення комплексного закону про підготовку громадян, а також запровадження спеціальних оборонних посад у місцевих адміністраціях. Усе це покликано сформувати постійно готовий резерв та підвищити ефективність безпекових рішень, інформує Proslav.
Нова архітектура підготовки: замість БЗВП – системні знання
Нещодавно Верховна Рада ухвалила Закон №13347, який формує безперервну, загальнонаціональну систему підготовки громадян до захисту держави, повністю інтегровану в освітній процес.
Документ скасовує базову загальновійськову підготовку (БЗВП) студентів, яку в умовах війни визнано надто витратною та пов’язаною з безпековими ризиками. Натомість запроваджується обов’язкова дисципліна – «Основи національного спротиву».
Вона стане невіддільною частиною освіти для всіх здобувачів, незалежно від статі: від старшої школи до закладів фахової передвищої та вищої освіти.
До викладання залучатимуть фахових інструкторів із бойовим досвідом. Практичні ж заняття (зокрема поводження зі стрілецькою зброєю) проводитимуть на полігонах ЗСУ, у тирах або на інтерактивних тренажерах.
При цьому закон враховує індивідуальні особливості: для осіб, чиє віровчення забороняє брати до рук зброю, передбачені альтернативні модулі, а люди з інвалідністю звільнятимуться від практики.
Децентралізація: створення місцевих центрів підготовки
Проведення практичних занять масштабують на всю країну завдяки створенню мережі Центрів підготовки громадян до національного спротиву. Це будуть комунальні організації, що фінансуватимуться з місцевих бюджетів.
Такий крок дозволить активно залучити громади до підвищення обороноздатності та розвантажить військові навчальні центри, які зосереджені на підготовці чинного особового складу армії.
Хто координуватиме оборону на місцях
Для забезпечення чіткої вертикалі управління між центральною владою та регіонами, а також для мінімізації дублювання зусиль, у місцевих державних адміністраціях запроваджується посада заступника голови з питань оборони.
Як пояснив заступник Міністра оборони України генерал-лейтенант Євген Мойсюк, ці посади обійматимуть чинні військовослужбовці, яких безпосередньо відряджатиме очільник оборонного відомства.
«Очікуємо, що вони значно посилять взаємодію цивільного та військового секторів. Важливо, що зазначені посади будуть збережені і в разі настання умовно мирного часу», – наголосив він під час зустрічі з литовською делегацією.
Подолання бюрократії заради гнучкості
Говорячи про стратегію розвитку нацспротиву та адаптивність управління, представник Міноборони акцентував увагу на тому, що в умовах війни держава повинна максимально швидко реагувати на виклики, долаючи перепони законів чи підзаконних актів мирного часу.
«Наша бюрократія не така сталева, як у багатьох європейських країнах, але ми намагаємося бути ще більш гнучкими», – зазначив заступник Міністра.
Ефективні рішення воєнного часу
Як доказ успішної дебюрократизації, Євген Мойсюк навів кілька практичних прикладів, які вже працюють на користь фронту:
- Модернізація авіації: Спрощено процедуру екстреного дообладнання авіаційної техніки. Відтепер це відбувається без тривалих процесів погодження змін до технічної документації.
- Залучення бізнесу до ППО: Налагоджено механізм інтеграції приватного сектору для посилення протиповітряної оборони. У тісній взаємодії зі Збройними Силами України це рішення суттєво підвищило ефективність відбиття масованих атак російських дронів-камікадзе типу «Shahed».
Розбудова системи національного спротиву є комплексним та безперервним процесом, який завдяки новим законодавчим ініціативам та гнучкості управління залишається безумовним пріоритетом для України.
