На фасаді Переяславської гімназії №1 відкрили меморіальну дошку на честь полеглого за свободу та незалежність України Героя-випускника Максима Яроша, повідомляє Proslav.
У погожий весняний день, 15 квітня, педагоги гімназії №1 плакали, згадуючи свого учня – маленького світловолосого хлопчика Максима Яроша, якому судилося стати Героєм новітньої історії України. На жаль, ціною власного життя…
Вшанувати світлу пам’ять воїна на шкільному подвір’ї зібралися його рідні, друзі, викладачі, учні, представники влади та небайдужі мешканці Переяслава. Право відкрити меморіальну дошку надали дружині Катерині та чотирирічному сину Івану.
Максим Ярош народився у Переяславі 28 лютого 1998 року. 24 лютого 2022 року о четвертій ранку він розбудив дружину тривожним дзвінком: почалася війна. У Броварському районі, де працював Максим, було гучно і моторошно. Повернувшись додому, він одразу вступив до територіальної оборони, а вже за кілька днів – не чекаючи повістки – з’явився до військкомату. 18 березня 2022 року його мобілізували.
Спочатку служив у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді, обороняв кордон з Білоруссю. Згодом – у складі 58-ї окремої мотопіхотної бригади, з якою прийняв свій перший бій на сході України. Разом із побратимами давав відсіч ворогу в найгарячіших точках: Бахмут, Куп’янськ, Ізюм, Кремінна, Серебрянський ліс…
Улітку 2023 року Максим дізнався про набір до 3-ї окремої штурмової бригади (колишній «Азов» ССО). Бойовий досвід, фізична підготовка, висока мотивація, сила духу та прагнення до самовдосконалення допомогли переяславцю не лише пройти складний відбір, а й одразу стати командиром одного з підрозділів.
Молодший сержант Максим Ярош обіймав посаду заступника командира бойової машини, навідника-оператора 1-го механізованого відділення, 3-го механізованого взводу, 1-ї механізованої роти, 1-го механізованого батальйону військової частини А4638.
У вересні 2023 року захисники 3-ї штурмової бригади провели успішну контрнаступальну операцію на Бахмутському напрямку – знищили ворожий гарнізон і звільнили село Андріївка біля Бахмута. Безпосередню участь у блискавичному штурмі брала група під командуванням Максима Яроша. Це був його перший штурм.
Воїн з позивним «Бйорн» був справжнім командиром і прикладом для побратимів. Завжди сумлінно виконував накази, навчався сам і передавав знання іншим.
Максим загинув героїчно 15 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання біля селища Хромове Бахмутського району Донецької області. Попри тяжке поранення, він урятував життя побратиму.
Указом Президента України від 1 травня 2024 року Максим Ярош посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Зі щемом у голосі, ледь стримуючи сльози, виступила директорка гімназії №1 Валентина Дем’яненко:
– Це була така щира, відкрита дитина – і він таким назавжди залишиться у моїй пам’яті. Як боляче, що така слава приходить до нас у вигляді меморіальних дощок… Нам потрібні наші сини, вони мають бути вдома, виховувати своїх дітей! Миру нашій землі, спокою нашим родинам, віри в те, що все це – недарма. Якби не такі Герої, нас би тут не було. Ми з таким болем відкриваємо ці дошки у школах… Ми ніколи не пробачимо. Наше покоління ніколи не забуде й не пробачить. Бо він мав би жити, мав би ростити свого сина. А тепер ми бачимо лише його портрет…
Зі словами співчуття до рідних звернувся голова Переяславської громади Вячеслав Саулко:
– Вкотре відкриваємо меморіальну дошку захиснику. Страшна війна забирає найкращих: лише в нашій громаді – 169 загиблих воїнів. Це страшна цифра. Ненависний ворог прагне знищити український народ. Важко уявити, що було б, якби не Максим. Немає слів, які могли б загоїти рани в серцях рідних. Але маленький син завжди пам’ятатиме батька-героя і ми всі будемо берегти спомин про нього.
Також до присутніх звернувся начальник першого відділу Бориспільського РТЦК та СП підполковник Іван Шкуропацький:
– Цей захід – нагадування про ціну свободи та цінності, за які ми боремося вже три роки. З перших днів війни Максим став на захист Батьківщини. Подвиг героя, який віддав життя заради майбутнього країни й наших дітей, назавжди залишиться в серцях. Пам’ять про нього житиме, поки живемо ми. Щодня він проводжатиме поглядом дітей та перехожих з меморіальної дошки, нагадуючи кожному: він віддав життя, щоб ми жили у мирній, квітучій Україні.
До меморіальної дошки поклали квіти – як символ вдячності та глибокої шани до подвигу Героя.
Інтерв’ю з дружиною Героя та історію про те, як Максим Ярош врятував побратима ціною власного життя, читайте за посиланням.
Нагадаємо, на Переяславщині відкрили меморіальну дошку воїну Миколі Ступаку.
