Всеукраїнський флешмоб «Підтримай матір Захисника», який розпочався з Переяслава, знаходить відгук у серцях усе більшої кількості людей. Сьогодні, 15 квітня, естафету вдячності підхопили учні 4-Б класу Переяславської гімназії №1. На свій урок школярі запросили Ніну Шевчук – маму зниклого безвісти воїна Віталія Шевчука та бабусю свого однокласника Тимофія, який уже понад два з половиною роки щодня чекає на тата.
Син Ніни Вікторівни, Віталій Шевчук, захищав Україну в лавах 118-ї окремої механізованої бригади (в/ч А4712). Зник безвісти 27 липня 2023 року під час боїв на Запорізькому напрямку.
– 14 липня у сина був день народження, а 27 липня він зник безвісти. Відтоді – жодної звістки, абсолютно нічого, – ділиться Ніна Вікторівна. – У той день був страшний обстріл, і він поїхав забирати своїх хлопців, рятувати їх. Полетів туди на БТРі. Як нам потім розповідали побратими, він уже зібрав усіх – і ходячих, і поранених, затягнув хлопців на броню… Аж раптом стався приліт. Вибуховою хвилею всіх порозкидало. Хто, де, куди – після того моменту ніхто нічого не знає.
Усі ці довгі місяці Ніна Вікторівна живе лише однією надією – знову почути рідний голос та обійняти свою дитину. Її єдиною втіхою та сенсом життя залишився онук.
«Він так схожий на Віталіка… Другий раз кличу його: “Синочок”»
Доля розпорядилася так, що сьогодні бабуся та онук стали найбільшою опорою одне для одного. Вони скрізь і завжди разом. Ніна Вікторівна та Тимофій – постійні учасники мирних акцій на підтримку зниклих безвісти та полонених захисників України. Вони долучаються до всіх ініціатив, аби суспільство не забувало про їхнього найріднішого Героя.
– Тимофій увесь час зі мною. Якби не він, я не знаю, що б зі мною було, мабуть, я б цього не витримала, – зі сльозами на очах зізнається жінка. – Він займається футболом, я вожу його на всі гуртки, куди тільки можу. Він так схожий на Віталіка – просто в усьому: і повадками, і характером… Я другий раз так і кличу його: «Синочок».
Ніна Вікторівна розповідає, що величезну підтримку знаходить в Обʼєднанні родин зниклих безвісти, полонених та загиблих Захисників Переяславщини. Жінки, яких згуртувало спільне горе, стали для неї другою сім’єю. Регулярні зустрічі, щирі розмови та втілення спільних творчих задумів, як-от створення «Рушника надії», дають їй сили не опускати рук і не зневірюватися.
До зустрічі з мамою Захисника учні 4-Б класу разом зі своєю першою вчителькою Іриною Степанівною Хмарою підготували теплу та зворушливу програму. Діти читали вірші, дякуючи Ніні Вікторівні за виховання сина-Героя, заспівали пісню про Батьківщину та вручили подарунки, зроблені власноруч.
Наприкінці уроку школярі подарували гості квіти. Розчулена такою щирою підтримкою, Ніна Вікторівна не стримувала сліз і тепло обіймала дітей.
Свій букет бабусі приніс і Тимофійко. Поки вони є одне в одного, у їхніх серцях ніколи не згасне непохитна віра в те, що їхній найдорожчий обов’язково повернеться додому.
Долучіться до флешмобу #ПідтримайМатірЗахисника
Ініціатори флешмобу – ГО «Жінки роду» (очільниця Ірина Таранова), Обʼєднання родин зниклих безвісти, полонених та загиблих Захисників Переяславщини та ГО «Емоційний інтелект» – закликають усіх небайдужих українців не залишатися осторонь.
Зробіть цей місяць, що передує Дню матері (10 травня), часом особливої уваги до жінок, чиє серце розривається між болем втрати та надією. Це мами наших полеглих, полонених та зниклих безвісти воїнів.
Як долучитися:
- Подарувати квіти чи листівку.
- Висловити свою вдячність і підтримку.
- Організувати теплу зустріч або творчий захід.
- Запросити на каву чи просто вислухати – часом щира розмова та людська увага вартують більше за подарунки.
Публікуйте фото та відео своїх ініціатив у соцмережах, щоб ця хвиля вдячності облетіла всю Україну. Обов’язково додавайте хештеги: #ПривітайМатірЗахисника #ПідтримайМатірЗахисника.
