Сьогодні, 26 квітня, у Переяславі відбувся меморіальний захід до 40-х роковин Чорнобильської катастрофи наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства. Через негоду традиційне зібрання біля пам’ятного знака перенесли до Центру культури і мистецтв. Аби вшанувати пам’ять загиблих та висловити вдячність живим, там зібралися безпосередні ліквідатори аварії на ЧАЕС, представники влади, духовенство та жителі громади, повідомляє Proslav.
Захід розпочався з поетичного присвячення: учасниця любительського обʼєднання «Амплуа» місцевого Центру культури Валерія Кордун прочитала власний вірш «Вирване життя».
Під час мітингу присутнім нагадали трагічну хронологію подій. У ніч на 26 квітня 1986 року, о 01:23, на четвертому енергоблоці ЧАЕС стався потужний хімічний вибух, що зруйнував частину реактора та машинний зал. Радіоактивна хмара накрила не лише Україну, Білорусь та Росію, а й низку європейських країн. За Міжнародною шкалою ядерних подій цій аварії було присвоєно найвищий, сьомий рівень небезпеки.
«Радянська влада мовчала про катастрофу, бо замовчування було типовою частиною тогочасної системи. Ідеологія “не зганьбити державу” виявилася важливішою за життя сотень тисяч невинних людей. Ніхто ніколи не знатиме точної кількості загиблих від радіаційного опромінення. Їх – сотні тисяч. Сотні тисяч ліквідаторів і переселених із зони відчуження страждають на невиліковні недуги. Припʼять і Чорнобиль стали мертвими містами, а Україну було оголошено зоною екологічного лиха», – наголосила ведуча мітингу Людмила Леляк.
Лише завдяки самопожертві ліквідаторів, багато з яких заплатили власним життям і здоров’ям, аварію вдалося локалізувати. За офіційними даними, тільки протягом першого місяця після вибуху від гострої променевої хвороби загинуло від 30 до 200 пожежників та працівників станції. Присутні вшанували пам’ять героїв хвилиною мовчання.
Панахиду за всіма загиблими та померлими внаслідок катастрофи відслужив настоятель храму Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ПЦУ, протоієрей Іван Будняк:
«Дорогі браття і сестри, наша країна в усі віки славилася своїми героями, мужніми захисниками. Це свідчить про те, що на нашу стражденну Україну ворог завжди мав плани, прагнув її поневолити. Але ми бачимо, що наш народ – героїчний, жертовний, має велику любов і Бога в серці та розумі. Ми пишаємося людьми, які віддавали і віддають свої життя за рідних та близьких, щоб ті жили в мирі та злагоді у своїй державі. Наша молитва і віра – це наш генетичний зв’язок із героями. Ми не маємо права їх забувати», – звернувся до громади священнослужитель.
Особливу шану під час заходу віддали безпосереднім ліквідаторам, які були присутні в залі. Серед них:
- Ященко Раїса Іванівна – з 1969 по 1996 рік працювала фельдшером швидкої допомоги Поліської центральної лікарні, ліквідатор 1 категорії.
- Свиридов Петро Іванович – у ніч з 25 по 27 квітня 1986 року брав участь у ліквідації аварії безпосередньо на ЧАЕС та в місті Припʼять.
- Ігнатюк Федір Петрович – з 1986 по 2009 рік працював водієм бойового автомобіля МНС у смт Поліське.
- Ладика Олександр Михайлович – з 1975 року працював начальником варти у Поліській пожежній частині.
- Косюхно Петро Борисович – з 1986 по 1991 рік працював лісником Березанського лісництва.
- Яковенко Микола Миколайович – водій, брав участь у ліквідації з червня 1986 року.
Заступник начальника Бориспільської районної військової адміністрації Андрій Синяков, звертаючись до присутніх, провів паралель між подіями 40-річної давнини та сьогоденням:
«Чорнобиль – це не лише символ болю, це символ героїзму і самопожертви пожежників, енергетиків, правоохоронців та всіх небайдужих, які стали на заваді найбільшій атомній катастрофі XX століття. Україна вистояла тоді проти техногенного лиха, вистоїть і сьогодні проти російської навали. Низький вам уклін та мирного, переможного неба!»
Емоційною була промова очільника Переяславської громади Вячеслава Саулка, який наголосив на злочинній недбалості радянської системи та підступності сучасного російського агресора:
«Чорнобиль – це чорний біль, який сколихнув усе людство. Тисячі українців втратили домівки, віддали свої життя та здоров’я після цієї страшної аварії. Більшість людей, які зараз сидять у залі – це не просто свідки, це учасники, потерпілі, це ті, хто своїм тілом захистив Україну і світ. На жаль, з кожним роком вас стає все менше. Назавжди вмерла земля Полісся… Ніколи не запрацювало те оглядове колесо в Прип’яті, залишившись лише моторошним пам’ятником для майбутніх поколінь. Радянська влада приховувала правду, обманювала ліквідаторів, залишаючи їх наодинці з бідою. А сьогодні війна триває. Ця рашистська орда, як і тоді, 40 років тому, намагалася нищити українців атомом, направляючи зброю на той самий Чорнобильський реактор. Вони крали, тягнули за собою все, що могли – це нелюди і варвари. Але ми єдині. Ми ніколи не пробачимо ворогу того, що він робить в Україні, і ніколи не забудемо тих, хто поклав життя за нашу свободу».
Слова вдячності своїм побратимам висловив керівник міської громадської організації «Союз Чорнобиль України» Микола Кураченко:
«Я дуже тішуся, що ми дожили до цієї дати. Дякую кожному члену організації за те, що ви підтримуєте її своїми діями, своїм бажанням бути почутими. Без вас цієї організації б не було. Нашої згуртованості немає аналогів в області. Ми хочемо, щоб з нами рахувалися, і ми бачимо підтримку від місцевої та обласної влади. Бажаю всім здоров’я, дожити до 45-річчя трагедії, і головне – мирного неба та перемоги Україні».
На заході також були присутні голова Київської обласної організації ВГО «Союз Чорнобиль України» Михайло Хрущенко та депутат обласної ради Віктор Шеремета. Останній у своєму виступі підкреслив особливу роль Переяславщини для переселенців:
«40 років тому ми не бачили ту радіацію очима, але відчували її на губах. Ви, пожертвувавши собою, закрили світ від розширення трагедії. Переяславщина стала рідним краєм для багатьох жителів Полісся та Чернігівщини. Ніде немає стільки переселенців-чорнобильців, як тут. Я вірю, що війна закінчиться, і ми ще поїдемо в ті рідні місця, до яких так прив’язані серцем».
Голова ради первинної ветеранської організації міськрайонного відділу внутрішніх справ Сергій Мартинов додав статистичні дані щодо участі правоохоронців: за його словами, у 1986 році 124 працівники відділу брали участь у ліквідації наслідків аварії. Нині в організації перебуває 79 живих учасників тих подій.
За вагомий внесок, мужність та активну громадську позицію понад 130 учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та членів місцевої організації «Союз Чорнобиль України» відзначили почесними нагородами від обласної та міської влади, а також від Верховної Ради України.
Після офіційної частини учасники зібрання поклали квіти до пам’ятного знака героям-ліквідаторам, встановленого біля ліцею імені Володимира Мономаха. Крім того, цього дня переяславці вшанували пам’ять пожежників, які першими прийняли на себе удар катастрофи, поклавши квіти й до обеліска Володимиру Правику в мікрорайоні Трубайлівка.
