У четвер, 20 липня 2023 року, Господарський суд Київської області ухвалив рішення по справі 911/638/23 за позовом Національного історико-етнографічного заповідника Переяслав до Релігійної громади Української Православної церкви Свято-Михайлівської парафії Переяслав-Хмельницький Київської області. Як стало відомо Proslav з повідомленням МКІП у Telegram суд задовольнив позов та зобов’язав Релігійну громаду УПЦ звільнити приміщення Михайлівської церкви у Переяславі. Третьою стороною у справі виступало Міністерство культури та інформаційної політики.
Proslav коротко пригадує усі деталі та розмови, які точилися довкола Михайлівської церкви та її настоятеля архімандрита Антонія, щонайменше, з 2022 року, а щонайбільше – з року 2007, коли тодішнього гендиректора НІЕЗ «Переяслав» зобов’язали укласти договір спільного безоплатного користування Михайлівською церквою релігійною громадою Української православної церкви.
Найперше, нашим постійним читачам достеменно відомо про те, що в Михайлівській церкві базувалася остання громада УПЦ МП у Переяславі. Храм є пам’яткою національного значення і однією з найстаріших будівель Переяслава. Михайлівська церква була збудована у 1743-1750 роках. На цьому місці у ХІ ст. існував Михайлівський собор, який був зруйнований при навалі хана Батия у 1239 році.
Наказом Міністерства культури України від 2007 року тодішнього гендиректора НІЕЗ «Переяслав» зобов’язали укласти договір спільного безоплатного користування Михайлівською церквою релігійною громадою Української православної церкви. Узгодили всі деталі та передали Свято-Михайлівську парафію аж у 2010 році, уже за правління Януковича. З тих часів змінилося три керівники НІЕЗ «Переяслав», жоден з яких не підтримував фактичне захоплення святині, яке відбулося зважаючи на тодішню політичну ситуацію та фактичну безпосередню підтримку екс-президента Януковича і екс-міністра культури Кулиняка. Цікаво, що тодішній керівник музеїв Павло Довгошия, імовірно за свою лояльність, отримав від УПЦ Орден Святителя Дмитрія Ростовського.
Незаконна надбудова над Свято-Михайлівською церквою у Переяславі
«На численні подальші звернення (їх налічується п’ятнадцять, зокрема й на початку повномасштабного вторгнення – прим.авт.) музейників до релігійної громади і всіх відповідних органів щодо усунення змін до конструкції пам’ятки національного значення (самочинної надбудови над церквою) 2014 року, за позовом заповідника, відкрито кримінальну справу яка стосувалася незрозумілої надбудови над церквою. Скористалися відсутністю купола, якого там не було з 30-х рр ХХ ст. священник завбачив що він знає краще за фахівців який там має бути купол, і збудував цей у вигляді церкви з позолотою – який усі ми можемо бачити. Річ у тім, що там не те що надбудови, а цвях не можна забити без дозволу МКІП. Це ж пам’ятка національної культури, і це порушення охоронного договору. Результати кримінальної справи нам не відомі. Уже в 2022 році, після перевірок СБУ, релігійна громада пом’якшила свою позицію. […ї Міністр дав доручення підготувати і подати усю інформацію та подати її у відомство для прийняття єдиного рішення. Після звернення виконкому нашої міської ради до МКІП питання перебуває там на розгляді» – пояснював минулоріч ситуацію заступник гендиректора Заповідника Олександр Колибенко.
Також рік тому вчергове стало відомо, що Музей одягу Середньої Наддніпрянщини зі зрозумілих причин (у діючій релігійній споруді) не функціонує. Музей архітектури давньоруського Переяслава функціонує у підземеллі поблизу храму. Комплекс споруд належить Мінкульту, і без його позиції заповідник (як організація), як зазначив Колибенко, не міг на нього впливати.
«Тобто ми можемо чітко стверджувати, що як музей ця споруда не функціонує. Містяни і туристи переглянути цю культову споруду і експозицію не можуть. Згідно свідоцтва про власність та користування ця культова споруда знаходиться на балансі НІЕЗ «Переяслав», і право її передачі «робив» музей на чолі з директором Довгошиєю» – зазначав тоді міський голова Вячеслав Саулко.
Важливо, що 33-тя сесія Переяславської міської ради після жвавого обговорення прийняла рішення клопотати перед Міністерством культури та інформаційної політики України щодо зобов’язання Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» вжити заходів для негайного розірвання договору спільного безоплатного користування Михайлівською церквою від 15 червня 2010 року, укладеного між релігійною громадою Української православної церкви Свято-Михайлівська парафія та Національним історико-етнографічним заповідником «Переяслав» та притягнути до відповідальності посадових осіб, винних у знищенні музею народного одягу Середньої Наддніпрянщини та виникнення загрози руйнування пам’ятки архітектури національного значення – комплексної споруди Михайлівська церква. Усе це відбувалося на фоні масового переходу парафій “промосковських” церков у Переяславі до лона ПЦУ.
Попри те, що попередня до описаної 32-га сесія Переяславської міської ради VIII скликання 19 травня рекомендувала заборонити на території громади діяльність Української православної церкви (у побуті – московського патріархату), влітку 2022 року її представники в нашій громаді, які разом з більшістю вірян своїх приходів, на той момент, не виявили бажання переходити до лона Православної Церкви України нехтували рішеннями місцевої влади й продовжували проводити богослужіння та читати проповіді не лише старослов’янською а й російською мовами, а також запрошувати очолити служіння керманичів своєї церкви.
Служба УПЦ (московського потріархату) у Свято-Михайлівській церкві у Переяславі під час війни
Тоді у мережі YouTube, на каналі митрополита Бориспільського і Броварського, керуючого справами Української Православної Церкви Антонія (Паканича) (21,6 тис. підписників), журналісти ProSlav віднайшли відео під назвами «ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦКИЙ. Литургия в монастыре в честь Архистратига Божия Михаила» (2,9 тис. переглядів) та «Нужно менять себя под Церковь, а не Церковь под себя! Проповедь в 7-ю Неделю по Пасхе» (2,5 тис. переглядів). У них митрополит, як стає зрозуміло з проповіді, на запрошення місцевих отців з УПЦ у 7-му неділю по Великодню (5 червня 2022 року), приїздить до Свято-Михайлівського монастиря по вулиці Михайла Сікорського, 34 та звершує службу з нагоди дня пам’яті отців Першого Вселенського собору та інших дат, які припадають на цей день за церковним календарем.
Зважаючи на назви роликів й контекст проповідей митрополита, а також підтвердження нам факту такого богослужіння архімандритом Антонієм (Пономаренком), можна стверджувати, що відео не архівне й справді знято вже в умовах заборони УПЦ в межах Переяславської громади та, зважаючи на дату проведення, в момент активної фази переходів храмів громади з підпорядкування УПЦ до ПЦУ. Що було не так ми писали тут.
Наприкінці листопада 2022 року прихожан УПЦ (в народній мові – московського патріархату) в Переяславі згуртувала історична подія – до Свято-Михайлівсього монастиря міста була повернута частина мощей небесного покровителя Черкащини – преподобномученика Макарія, архімандрита Овруцького і Канівського, ігумена Пінського, Переяславського і Черкаського чудотворця. Знакова подія була присвячена 80-річчю перенесення мощів святого із Переяслава до Черкас і, на нашу суб’єктивну думку, ставила за мету «укріпити» вірян у стоянні «за свою церкву» плутаючи дати і факти. Розлогий матеріал про цю подію ми писали тут.
Протистояння УПЦ (МП) у Переяславі
Уже в 2023 році з власних джерел нам стало відомо, що з середини червня на території та поблизу, зокрема, й цього храму відбувалися запеклі й, подекуди, безцензурні сутички священників й прихожан з правоохоронцями. Приміром, так їх трактував Перший Козацький канал з орбіти УПЦ:
Натомість у телеграм-каналі “Веселий піп” Антоній чітко артикулює, що питаннями Михайлівської церкви займається саме Господарський суд, який і виніс нинішнє рішення. “Усе вирішується через суд, а не через вас, хлопці”, – сказав тоді настоятель і намісник Михайлівської церкви й прилеглого монастиря.
Пізніше у нашому розпорядженні опинилося відео, які на правах анонімності надали наші читачі, що перебували на місці події та фіксували на камери смартфонів, подекуди, геть «не святі» емоційні діяння ігумена Архангело-Михайлівського монастиря архімандрит Антонія (Пономаренка). Нагадати собі про ці події можна тут.
Справедливості заради варто зазначити, що архімандрит Антоній (Пономаренко) щосили намагався бути в нашому краї постаттю, що до останнього утримувала ситуацію під контролем УПЦ МП. Саме цьому священнику церква має завдячувати «мобілізацією вірних церкві» у моменти, коли треба відстояти той чи інший храм – саме він «газеллю» або «бусом» завжди підвозив хористів чи вірян, які блокували входи в храми, встановлючи т.зв. «молитовні щити».
Квінтесенцією такої діяльності став вівторок 6 червня 2023 року, коли комісія прийшла для обстеження та передачі ключів, матеріальних цінностей, документів законним власникам культової споруди Успенського собору. Тоді Антоній (Пономаренко), Михайлівська церква з орбіти якого знаходиться буквально поряд, був тут як тут. І якщо раніше ми могли лише припускати про залякування священників, у яких ті зізнавалися не на камеру, то тоді архімандрит пішов «ва-банк» і подав їм недвозначні сигнали привселюдно. Про це можна ще раз почитати та побачити в окремому матеріалі нашого сайту.
Отже, констатуємо, що останній форпост промосковської церкви в Переяславі пав. Уже незабаром, маємо віру, потішимо вас новиною про те, як виконується судове рішення. Якщо пощастить, знімемо як архімандрит Антоній пакує чемодани і забирається геть з церкви.